| dbo:abstract
|
- V arabštině a maltštině jsou souhlásky rozdělené do dvou skupin – slunčení písmena (حروف شمسية [hurúf šamsijja]) a měsíční písmena (حروف قمرية [hurúf qamarijja]), které určují zda dochází či nikoliv k asimilaci písmene l (ﻝ lám) v určitém členu al- (الـ). Pojmenování těchto písmen vychází z překladu slov slunce (aš-šams) a měsíc (al-kamar). Slunce se vyslovuje aš-šams nikoliv al-šams jak se může zdát z transliterace arabského písma. V opozici stojí měsíc al-qamar, kde si člen určitý tvar zachovává. (cs)
- Τα γράμματα του Ηλίου και της Σελήνης (αραβικά: حروف شمسية / χουρούφ σαμσίγια) είναι ομάδες φωνηέντων στην αραβική και την μαλτέζικη γλώσσα. Τα γράμματα κατηγοριοποιούνται ανάλογα με το αν το γράμμα ( l) του προηγούμενου οριστικού άρθρου αλ (الـ). Οι ομάδες ονομάστηκαν έτσι καθώς η λέξη για τον Ήλιο γράφεται ως αλ σαμς αλλά προφέρεται ως ας σαμς καθώς γίνεται αφομοίωση του γράμματος λαμ, ενώ στην περίπτωση της Σελήνης (αλ καμάρ) δεν συμβαίνει η αφομοίωση αυτή. (el)
- Letras solares y letras lunares (en árabe حروف شمسية ḥurūf shamsiyya y حروف قمرية ḥurūf qamariyya, respectivamente) es una división que se hace de las consonantes del alfabeto árabe, en función de la variación de pronunciación del artículo determinado al- al añadirse a palabras que empiezan por consonantes de uno u otro grupo. (es)
- Huruf syamsiah dan huruf kamariah (bahasa Arab: حروف شمسية ḥurūf šamsiyyah dan حروف قمرية ḥurūf qamariyyah) adalah pembagian huruf-huruf Arab secara ilmu tajwid yang didasarkan pada kombinasi antara huruf tersebut dengan kombinasi dari Alif Lam atau huruf alif dan lam. (in)
- In Arabic and Maltese, the consonants are divided into two groups, called the sun letters or solar letters (Arabic: حروف شمسية ḥurūf shamsiyyah, Maltese: konsonanti xemxin) and moon letters or lunar letters (Arabic: حروف قمرية ḥurūf qamariyyah, Maltese: konsonanti qamrin), based on whether they assimilate the letter lām (ﻝ l) of a preceding Arabic definite article al- (الـ), which is an important general rule used in Arabic grammar. Phonetically, sun letters are ones pronounced as coronal consonants, and moon letters are ones pronounced as other consonants. These names come from the fact that the word for 'the sun', al-shams, pronounced ash-shams, assimilates the lām, while the word for 'the moon', al-qamar, doesn't. This also applies to the Maltese language where they are written as ix-xemx and il-qamar. (en)
- Nella lingua araba ed in quella maltese si distinguono due gruppi entro cui vengono suddivise le lettere del relativo alfabeto: le lettere solari e le lettere lunari. Esse si differenziano in base al diverso comportamento che assumono in presenza dell'articolo determinativo ﺍﻝ: le prime realizzano un fenomeno di assimilazione regressiva con la lām che le precede, le seconde no. La lettera lām dell'articolo arabo al rimane scritta davanti a tutte le lettere dell'alfabeto arabo ma la sua pronuncia è regolare solo davanti a 14 lettere dette lunari. Per le altre 14 lettere, dette solari, la lām non si pronuncia e si raddoppia il suono della consonante iniziale su cui si inserisce normalmente il simbolo shadda. I due comportamenti diversi possono essere descritti con due esempi chiarificatori:
* ﺷﻤﺲ (shams, sole) diventa ﺍﻟﺸﻤﺲ (as-shams, il sole), che si pronuncia [aʃʃams];
* ﻗﻤﺮ (qamar, luna) diventa ﺍﻟﻘﻤﺮ (al-qamar, la luna), che si pronuncia [alqamar]. Di conseguenza tutte le lettere che si comportano come šīn nella parola sole (shams) sono dette solari, quelle che assumono un comportamento come la qāf in luna (qamar) sono dette lunari. Poiché graficamente le diverse pronunce relative ai due gruppi di lettere dell'articolo al non si distinguono, solitamente sopra la lettera solare viene posta una shadda ad indicare la geminazione consonantica della lettera. I due gruppi di lettere sono ciascuno composto da 14 lettere:
* le lettere solari sono: ﻥ, ﻝ, ﻅ, ﻁ, ﺽ, ﺹ, ﺵ, ﺱ, ﺯ, ﺭ, ﺫ, ﺩ, ﺙ e ﺕ;
* le lettere lunari sono: ﻱ, ﻭ, ﻩ, ﻡ, ﻙ, ﻕ, ﻑ, ﻍ, ﻉ, خ, ﺡ, ﺝ, ﺏ e ﺍ. Le lettere solari hanno tutte in comune il fatto di essere delle dentali, alveolari o postalveolari. Fa eccezione a questa regola la lettera ǧīm che, pur essendo tra le lettere lunari, viene spesso pronunciata come una postalveolare in molte varietà dell'arabo. Tuttavia nell'arabo classico essa era una consonante velare, per cui segue questa classificazione. (it)
- Litery słoneczne (arab. حروف شمسية hurūf šamsiyya) i litery księżycowe (arab. حروف قمرية hurūf qamariyya) – określenia dwu grup, na które podzielony jest alfabet arabski ze względu na asymilację fonetyczną litery lām (ل) rodzajnika określonego al- (ال). (pl)
- В арабском алфавите буквы можно разделить на две группы — солнечные буквы и лунные буквы — в зависимости от того, ассимилируются ли они с буквой ﻝ (звуком [l]) предшествующего артикля аль. Артикль в слове «солнце», аш-шамс, ассимилируется, в то время как в слове «луна», аль-камар, остаётся неизменным. Поэтому буквы получили названия солнечные и лунные. Если после определённого артикля «аль» стоит солнечная буква, то артикль не произносится как «аль»: его согласный ассимилируется с первым согласным слова. Например, вместо аль-Ниль читают ан-Ниль. Если после артикля стоит лунная буква, то ассимиляции не происходит. К солнечным буквам относятся 14 букв: ﺕ, ﺙ, ﺩ, ﺫ, ﺭ, ﺯ, ﺱ, ﺵ, ﺹ, ﺽ, ﻁ, ﻅ, ﻝ, ﻥ. Остальные 14 букв — лунные. Разделение на солнечные и лунные буквы восходит к классическому арабскому языку, для которого была характерна автоматическая ассимиляция переднеязычного согласного артикля перед любой переднеязычной согласной начала следующего слова. Поэтому солнечными согласными являются все переднеязычные согласные в современном арабском языке, кроме буквы ج, которая в современном литературном арабском произносится как [d͡ʒ], но в классическом арабском была палатальной или велярной согласной /ɟ ~ ɡʲ/. В результате в классический период эта согласная не вызывала автоматической ассимиляции предшествующего согласного и теперь классифицируется как лунная согласная. Следует отметить, что данное правило касается только произношения. На написание артикля ال оно не влияет, однако влияет на огласовки: в словах с солнечными буквами буква ل не получает никакой огласовки, а над следующей за ней буквой ставится шадда (например, النِّيلُ). Примеры ассимиляции артикля с существительными, начинающимися с солнечных букв :
* t: التاجر / at-tājir / 'торговец',
* ṯ: الثانية / aṯ-ṯāniya / 'секунда',
* d: الدرس / ad-dars / 'урок',
* ḏ: الذاكرة / aḏ-ḏākira / 'память',
* r: الرجل / ar-rajul / 'мужчина',
* z: الزجاج / az-zujāj / 'стекло',
* s: السودان/ as-Sūdān / 'Судан',
* š: الشمس / aš-šams / 'солнце',
* ṣ: الصواب / aṣ-ṣawāb / 'сознание',
* ḍ: الضاحية / aḍ-ḍāḥiya / 'окрестности',
* ṭ: الطاولة / aṭ-ṭāwila / 'стол',
* ẓ: الظفر / aẓ-ẓufr / 'ноготь',
* l: اللطف / al-luṭf / 'доброта',
* n: النصر / an-naṣr / 'победа'. (ru)
- Na língua árabe e na língua maltesa, as consoante são divididas em dois grupos, denominados letras do sol ou letras solares (em árabe: حروف شمسية' ' ḥurūf shamsiyyah' ') e letras da lua ou letras lunares ( حروف قمرية' ūurūf qamariyyah ) , com base no fato de assimilação da letra lām ( l ) do artigo definido árabe que a preceda - (الـ), o que é uma regra geral importante usada na gramática árabe. Em termos fonéticos, as letras do sol são aquelas pronunciadas como consoantes coronais e as letras da lua são aquelas pronunciadas como outras consoantes. Esses nomes vêm do fato de que a palavra 'sol', ' al-shams' ', pronunciada' 'ash-shams' ', assimila o' ' lām , enquanto a palavra para 'a lua', al-qamar , não. (pt)
- В арабській (а також мальтійській) літери можна розділити на дві групи — сонячні (араб. حروف شمسية ḥurūf shamsīyah) та місячні (حروف قمرية ḥurūf qamarīyah). Цей поділ ґрунтується на тому, чи асимілює певна літера приголосний звук [l] в означеному артиклі al-, чи ні. Назва поділу походить від того, що артикль у слові «сонце» aš-šams асимілюється, а в слові «місяць» al-qamar — ні. Перед сонячними літерами артикль al не вимовляють як «аль», а «л» асимілюється з першим приголосним наступного слова. Наприклад, замість al-Nīl кажуть an-Nīl. Натомість перед місячними літерами артикль звучить як «аль», тобто «л» не асимілюється. Кількість сонячних і місячних літер рівна. 14 сонячних це: ﻥ ﻝ ﻅ ﻁ ﺽ ﺹ ﺵ ﺱ ﺯ ﺭ ﺫ ﺩ ﺙ ﺕ; (транслітеровано зліва направо t, ṯ, d, ḏ, r, z, 's, š, ṣ, ḍ, ṭ, ẓ, l, n) і 14 місячних літер це: ه ﻱ ﻭ ﻡ ﻙ ﻕ ﻑ ﻍ ﻉ ﺥ ﺡ ﺝ ﺏ ء; (транслітеровано зліва направо ʾ, b, ǧ, ḥ, ḫ, ʿ, ġ, f, q, k, m, w, y, h). Поділ на сонячні та місячні літери походить від , якій була притаманна автоматична асиміляція передньоязикового приголосного артикля до будь-якого передньоязикового приголосного на початку наступного слова. Тому сонячними приголосними є всі передньоязикові приголосні сучасної арабської мови, крім літери ج ǧ, яка тепер зазвичай звучить як [ɡ], [ʒ] чи [dʒ], але в класичній арабській мові була палатальним чи велярним приголосним /ɟ ~ ɡʲ/. Внаслідок цього в класичний період ця літера не спричиняла автоматичної асиміляції наступного приголосного і тепер її відносять до місячних приголосних. Слід відзначити, що правило стосується лише вимови. На написання артикля ال воно не впливає. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- V arabštině a maltštině jsou souhlásky rozdělené do dvou skupin – slunčení písmena (حروف شمسية [hurúf šamsijja]) a měsíční písmena (حروف قمرية [hurúf qamarijja]), které určují zda dochází či nikoliv k asimilaci písmene l (ﻝ lám) v určitém členu al- (الـ). Pojmenování těchto písmen vychází z překladu slov slunce (aš-šams) a měsíc (al-kamar). Slunce se vyslovuje aš-šams nikoliv al-šams jak se může zdát z transliterace arabského písma. V opozici stojí měsíc al-qamar, kde si člen určitý tvar zachovává. (cs)
- Τα γράμματα του Ηλίου και της Σελήνης (αραβικά: حروف شمسية / χουρούφ σαμσίγια) είναι ομάδες φωνηέντων στην αραβική και την μαλτέζικη γλώσσα. Τα γράμματα κατηγοριοποιούνται ανάλογα με το αν το γράμμα ( l) του προηγούμενου οριστικού άρθρου αλ (الـ). Οι ομάδες ονομάστηκαν έτσι καθώς η λέξη για τον Ήλιο γράφεται ως αλ σαμς αλλά προφέρεται ως ας σαμς καθώς γίνεται αφομοίωση του γράμματος λαμ, ενώ στην περίπτωση της Σελήνης (αλ καμάρ) δεν συμβαίνει η αφομοίωση αυτή. (el)
- Letras solares y letras lunares (en árabe حروف شمسية ḥurūf shamsiyya y حروف قمرية ḥurūf qamariyya, respectivamente) es una división que se hace de las consonantes del alfabeto árabe, en función de la variación de pronunciación del artículo determinado al- al añadirse a palabras que empiezan por consonantes de uno u otro grupo. (es)
- Huruf syamsiah dan huruf kamariah (bahasa Arab: حروف شمسية ḥurūf šamsiyyah dan حروف قمرية ḥurūf qamariyyah) adalah pembagian huruf-huruf Arab secara ilmu tajwid yang didasarkan pada kombinasi antara huruf tersebut dengan kombinasi dari Alif Lam atau huruf alif dan lam. (in)
- Litery słoneczne (arab. حروف شمسية hurūf šamsiyya) i litery księżycowe (arab. حروف قمرية hurūf qamariyya) – określenia dwu grup, na które podzielony jest alfabet arabski ze względu na asymilację fonetyczną litery lām (ل) rodzajnika określonego al- (ال). (pl)
- In Arabic and Maltese, the consonants are divided into two groups, called the sun letters or solar letters (Arabic: حروف شمسية ḥurūf shamsiyyah, Maltese: konsonanti xemxin) and moon letters or lunar letters (Arabic: حروف قمرية ḥurūf qamariyyah, Maltese: konsonanti qamrin), based on whether they assimilate the letter lām (ﻝ l) of a preceding Arabic definite article al- (الـ), which is an important general rule used in Arabic grammar. Phonetically, sun letters are ones pronounced as coronal consonants, and moon letters are ones pronounced as other consonants. (en)
- Nella lingua araba ed in quella maltese si distinguono due gruppi entro cui vengono suddivise le lettere del relativo alfabeto: le lettere solari e le lettere lunari. Esse si differenziano in base al diverso comportamento che assumono in presenza dell'articolo determinativo ﺍﻝ: le prime realizzano un fenomeno di assimilazione regressiva con la lām che le precede, le seconde no. I due comportamenti diversi possono essere descritti con due esempi chiarificatori: I due gruppi di lettere sono ciascuno composto da 14 lettere: (it)
- Na língua árabe e na língua maltesa, as consoante são divididas em dois grupos, denominados letras do sol ou letras solares (em árabe: حروف شمسية' ' ḥurūf shamsiyyah' ') e letras da lua ou letras lunares ( حروف قمرية' ūurūf qamariyyah ) , com base no fato de assimilação da letra lām ( l ) do artigo definido árabe que a preceda - (الـ), o que é uma regra geral importante usada na gramática árabe. Em termos fonéticos, as letras do sol são aquelas pronunciadas como consoantes coronais e as letras da lua são aquelas pronunciadas como outras consoantes. (pt)
- В арабском алфавите буквы можно разделить на две группы — солнечные буквы и лунные буквы — в зависимости от того, ассимилируются ли они с буквой ﻝ (звуком [l]) предшествующего артикля аль. Артикль в слове «солнце», аш-шамс, ассимилируется, в то время как в слове «луна», аль-камар, остаётся неизменным. Поэтому буквы получили названия солнечные и лунные. К солнечным буквам относятся 14 букв: ﺕ, ﺙ, ﺩ, ﺫ, ﺭ, ﺯ, ﺱ, ﺵ, ﺹ, ﺽ, ﻁ, ﻅ, ﻝ, ﻥ. Остальные 14 букв — лунные. Примеры ассимиляции артикля с существительными, начинающимися с солнечных букв : (ru)
- В арабській (а також мальтійській) літери можна розділити на дві групи — сонячні (араб. حروف شمسية ḥurūf shamsīyah) та місячні (حروف قمرية ḥurūf qamarīyah). Цей поділ ґрунтується на тому, чи асимілює певна літера приголосний звук [l] в означеному артиклі al-, чи ні. Назва поділу походить від того, що артикль у слові «сонце» aš-šams асимілюється, а в слові «місяць» al-qamar — ні. Слід відзначити, що правило стосується лише вимови. На написання артикля ال воно не впливає. (uk)
|
