| dbo:abstract
|
- Dějiny Bengálska se prolínají s historií celého indického subkontinentu a okolních oblastí jižní Asie a jihovýchodní Asie. Bengálsko je označení historické oblasti a etno-lingvistického regionu, která zahrnuje území Bangladéše a částečně Indie – stát Západní Bengálsko a ásamský okres Karimganj, který se nachází ve východní části subkontinentu, na vrcholu Bengálského zálivu a jemuž dominuje úrodná delta Gangy. Tento region byl starým Řekům a Římanům znám jako Gangaridai, království, jehož válečné síly vedly ke stažení Alexandra Velikého z Indie. O prehistorii Bengálska je toho známo velmi málo. Archeologické nálezy na tomto území podporují tvrzení, že na tomto území existovala zemědělská společnost od roku . Nicméně, identita těchto lidí může být pouze odhadována z antropologického a lingvistického výzkumu. Historické členění Bengálska je obvykle prováděno do tří období. Období starověké, středověké a novověké (moderní). Středověké období je obvykle v Bengálsku spojováno s obdobím muslimské dominace. Moderní období pak začíná příchodem Evropanů, zejména pak, úpadkem Mughalské říše a nástupem Britů. (cs)
- يرتبط تاريخ البنغال عادةً بتاريخ شبه القارة الهندية والمناطق المحيطة كالمناطق الواقعة جنوب آسيا والمناطق في جنوب شرق آسيا. ويتضمن تاريخ البنغال التاريخَ الخاص بدولة بنغلادش الحديثة وتاريخ الولايات الهندية شرق البنغال ووادي باراك الواقع في ولاية آسام في الجزء الشرقي من شبه القارة الهندية عند الزاوية الرأسية الخاصة بخليج البنغال الذي تسوده الطبيعة الخصبة لدلتا نهر الغانج. ويعود تشكل الحضارة في منطقة البنغال إلى آلاف السنين. وكانت المنطقة معروفة بالنسبة للإغريقيين القدامى والرومان باسم «غانجاريداي». يعتبر نَهْرَا الغانج وبراهمابوترا العلامتين الجغرافيتين اللتين تحددان المنطقة، ولكنهما أيضًا يصلان هذه المنطقة بمنطقة واسعة من شبه القارة الهندية. وقد لعبت منطقة البنغال في كثير من الفترات دورًا مهمًّا في التاريخ الخاص بشبه القارة الهندية. ويشير التاريخ القديم للمنطقة إلى تعاقب الإمبراطوريات الهندية ذات الخلافات الداخلية الكثيرة، بالإضافة إلى وجود صراع بين الهندوس و البوذيين للسيطرة عليها. وكانت البنغال القديمة موقعًا للعديد من المملكات الرئيسية، بينما يعود تاريخ المدن الأكثر قدمًا إلى الفترة الفيدية. بالإضافة إلى وجود دولة بحرية وميناء إعادة تصدير يعودان لطريق الحرير التاريخي، حيث أسَّسَت البنغال القديمة مستعمرات على جزر المحيط الهندي و جنوب شرق آسيا، و ملكت هذه المستعمرات البحرية خطوط تجارة قوية مع بلاد فارس، و شبه الجزيرة العربية، و البحر الأبيض المتوسط، و كانت معظم السلع التجارية عبارة عن منسوجات الموصلي القطنية الشهيرة في البنغال. و كانت المنطقة أيضًا جزءًا من الإمبراطوريات القديمة المرتبطة بالهند والتي تتضمن الإمبراطورية الماورية و إمبراطورية جوبتا. و مثلت قلعة غودا (Gauda) عاصمة مملكة غودا، ثم عاصمة إمبراطورية بالا البوذية(من القرن الثامن حتى الحادي عشر)، ثم عاصمة إمبراطورية سينا الندوسية(من القرن الحادي عشر إلى الثاني عشر). و قد شهدت هذه الحقبة تطور اللغة البنغالية، و الكتابة، و الأدب، والموسيقى، والفن، والعمارة. و من القرن الثامن عشر قدومًا، حكمت سلطنة البنغال المنطقة، والملوك الهندوس، و المُلَّاك البارو-بويانيين(Baro-Bhuyan). و خلال الفترات الزمنية الوسطى وأوائل الفترة الحديثة، كانت البنغال موطنًا للعديد من الإمارات الهندوسية التي قامت في تلك الفترة، حيث ضمَّت مملكة كوتش، ومملكة مالابوم، ومملكة بورشوت، ومملكة تريبورا، والمملكة القوية الخاصة بالملك الهندوسي براتاباديتيا والملك سيتارام راي. و في أواخر القرن السادس عشر وبداية السابع عشر، سيطر الراجبوت المسلم عيسى خان على دلتا البنغال، حيث أنه كان قائدًا للبارو-بويانيين حيث كان عددهم اثنا عشرة قائدًا. بعدها وقعت المنطقة تحت سيادة الإمبراطورية المغولية، حيث كانت المنطقة المقاطعة الأغنى في الإمبراطورية، حيث كان إنتاجها يعادل 50% من الناتج المحلي الإجمالي للإمبراطورية، و 12% من الناتج الافتصادي للعالم أجمع. حيث كانت البنغال مشهورةً عالميًّا في الصناعة، كتصنيع النسيج، و بناء السفن، كما احتوت العاصمة دكَّا على أكثر من مليون نسمة من السكان. وأدى الانحسار التدريجي للامبراطورية المغولية إلى تكوُّن ولايات شبه مستقلة تحت حكم النّواب البنغال المنشقين عن المغول، ثم كان منها ما وقع تحت حكم إمبراطورية ماراثا بعد غزوها لبعض الولايات المغولية، وفي نهاية الأمر وقعت تحت حكم شركة الهند الشرقية. سيطر البريطانيون على المنطقة ابتداءًا من نهاية القرن الثامن عشر. و أحكمت شركة الهند الشرقية السيطرة على المنطقة بعد معركة بلاسي سنة 1757 ومعركة بوكسار سنة 1764. و بحلول سنة 1793 سيطرت الشركة على كامل المنطقة. وشاركت البنغال بشكل مباشر في الثورة الصناعية في بريطانيا، واستخدمت بريطانيا رأس المال المكدس من منطقة البنغال للاستثمار في الصناعات البريطانية مثل تصنيع النسيج في بريطانيا أثناء الثورة الصناعية، مما أدى إلى زيادة الثروة البريطانية، بينما أدى ذلك في نفس الوقت إلى تراجع الصناعة البنغالية، إلى درجة انتشار المجاعات في المنطقة. وخدمت كالكوتا كعاصمة للمستعمرات البريطانية في الهند. وأدت فترة الإدارة البريطانية الطويلة إلى توسع التعليم الغربي في المنطقة، بالإضافة إلى التطوير الكبير للعلم(حيث بلغ ذروته)، والتعليم المؤسسي، والإصلاحات الاجتماعية، بالإضافة إلى ما أصبح يُعرَف باسم عصر النهضة البنغالي. وظهرت حركة الاستقلال الهندية في بداية القرن العشرين وبدأ مشروع الاستقلال، وانقسمت البنغال خلال فترة استقلال الهند سنة 1947 إلى منطقتين تم تقسيمهما دينيًّا: البنغال الغربية(كولاية هندية)، والبنغال الشرقية(كجزء من دومينيون باكستان الناشئة حديثًا التي أصبحت فيما بعد تعرف باسم الشعب المستقل لبنغلادش عام 1971). (ar)
- The history of Bengal is intertwined with the history of the broader Indian subcontinent and the surrounding regions of South Asia and Southeast Asia. It includes modern-day Bangladesh and the Indian states of West Bengal and Assam's Karimganj district, located in the eastern part of the Indian subcontinent, at the apex of the Bay of Bengal and dominated by the fertile Ganges delta. The region was known to the ancient Greeks and Romans as Gangaridai, a powerful kingdom whose war elephant forces led the withdrawal of Alexander the Great from India. Some historians have identified Gangaridai with other parts of India. The Ganges and the Brahmaputra rivers act as a geographic marker of the region, but also connects the region to the broader Indian subcontinent. Bengal, at times, has played an important role in the history of the Indian subcontinent. The area's early history featured a succession of Indian empires, internal squabbling, and a tussle between Hinduism and Buddhism for dominance. Ancient Bengal was the site of several major Janapadas (kingdoms), while the earliest cities date back to the Vedic period. A thalassocracy and an entrepôt of the historic Silk Road, ancient Bengal had strong trade links with Persia, Arabia and the Mediterranean that focused on its lucrative cotton muslin textiles. The region was a part of several ancient pan-Indian empires, including the Mauryans and Guptas. It was also a bastion of regional kingdoms. The citadel of Gauda served as capital of the Gauda Kingdom, the Buddhist Pala Empire (eighth to 11th century) and Sena Empire (11th–12th century). This era saw the development of Bengali language, script, literature, music, art and architecture. The Muslim conquest of the Indian subcontinent absorbed Bengal into the medieval Islamic and Persianate worlds. Between the 1204 and 1352, Bengal was a province of the Delhi Sultanate. This era saw the introduction of the taka as monetary currency, which has endured into the modern era. An independent Bengal Sultanate was formed in 1352 and ruled the region for two centuries, during which a distinct form of Islam based on Sufism and the Bengali language emerged and the region was known as a major trading nation in the world. The ruling elite also turned Bengal into the easternmost haven of Indo-Persian culture. The Sultans exerted influence in the Arakan region of Southeast Asia, where Buddhist kings copied the sultanate's governance, currency and fashion. A relationship with Ming China flourished under the sultanate. The Bengal Sultanate was notable for its Hindu aristocracy, including the rise of Raja Ganesha and his son Jalaluddin Muhammad Shah as usurpers. Hindus served in the royal administration as prime ministers and poets. Under the patronage of Sultans like Alauddin Hussain Shah, Bengali literature began replacing the strong influence of Sanskrit in the region. Hindu principalities included the Kingdom of Mallabhum, Kingdom of Bhurshut and Kingdom of Tripura; and the realm of powerful Hindu Rajas such as Pratapaditya, Kedar Ray and Raja Sitaram Ray. Following the decline of the sultanate, Bengal came under the suzerainty of the Mughal Empire, as its wealthiest province. Under the Mughals, Bengal Subah rose to global prominence in industries such as textile manufacturing and shipbuilding, its economy in the 18th century exceeding in size any of Europe's empires. This growth of manufacturing has been seen as a form of proto-industrialization, similar to that in western Europe prior to the Industrial Revolution. Bengal's capital Dhaka is said to contained over a million people. The gradual decline of the Mughal Empire led to quasi-independent states under the Nawabs of Bengal, subsequent to the Maratha invasions of Bengal, and finally the conquest by the British East India Company. The East India Company took control of the region from the late 18th century. The company consolidated their hold on the region following the battles of Battle of Plassey in 1757 and Battle of Buxar in 1764 and by 1793 took complete control of the region. Capital amassed from Bengal by the East India Company was invested in various industries such as textile manufacturing in Great Britain during the initial stages of the Industrial Revolution. Company policies in Bengal also led to the deindustrialization of the Bengali textile industry during Company rule. Kolkata (or Calcutta) served for many years as the capital of British controlled territories in India. The early and prolonged exposure to the British colonial administration resulted in the expansion of Western-style education, culminating in development of science, institutional education, and social reforms in the region, including what became known as the Bengali Renaissance. A hotbed of the Indian independence movement through the early 20th century, Bengal was partitioned during India's independence in 1947 along religious lines into two separate entities: West Bengal—a state of India—and East Bengal—a part of the newly created Dominion of Pakistan that later became the independent nation of Bangladesh in 1971. (en)
- Sejarah Benggala meliputi sejarah Bangladesh dan Benggala Barat. Alat-alat zaman batu berusia 20.000 tahun telah ditemukan di Benggala, sementara sisa pemukiman Zaman Perunggu ditemukan berusia 4.000 tahun. (in)
- Самые древние следы цивилизации на территории Бенгальского региона относятся к периоду конца 3 тысячелетия до н. э. В те времена Бенгалия была заселена дравидскими, тибето-бирманскими и австро-азиатскими племенами. Точное происхождение слова «бенгал» не известно. Предположительно, оно произошло от банг — дравидского племени, осевшего в этом регионе около 1000 года до н. э. В VII веке до н. э. на территории Бенгалии появилось царство , позднее вошедшее в состав Бихара. В последующие столетия Бенгалия являлась частью империй Магадха, Нанда, Маурья и Шунга. С III по VI века Бенгалия находилась под правлением империй Гупта и Харша. После их падения, бенгальский правитель Шашанка основал могущественное царство, которое, однако, просуществовало совсем недолго. Северную часть Бенгалии занимало государство Камарупа, которому принадлежала также территория современного Ассама и частично Бутана. После периода анархии власть получила буддийская династия Пала, правившая регионом в течение 400 лет. Затем наступил период правления индуистской династии Сена. Средневековые европейские географы указывали на дельту Ганги как на местоположение рая и хотя это было явным преувеличением, вплоть до XVI века Бенгалия была самым богатым регионом Индийского субконтинента. Ранняя история Бенгалии характеризовалась чередой империй, внутренними раздорами и борьбой между индуизмом и буддизмом. В XII веке арабские мусульманские купцы принесли на территорию Бенгалии ислам. Суфийские миссионеры и исламские завоеватели помогли распространить ислам по всему региону. В 1204 году тюркский полководец одержал победу над Лакшманом Сеной и завоевал значительную часть территории Бенгалии. В последующие несколько веков Бенгалией правили различные султаны. К XVI веку Бенгалия стала частью Империи Великих Моголов. В конце XV века в Бенгалию прибыли первые европейские купцы. Их влияния постепенно возрастало и в 1757 году, после Битвы при Плесси, Бенгалия подпала под контроль Британской Ост-Индской компании. В 1857 году кровавое Восстание сипаев привело к передаче власти от Ост-Индской компании британской короне. В период британского колониального господства население Индийского субконтинента много раз переживало периоды голода. Самым большим по числу жертв был Бенгальский голод 1943 года, унёсший жизни более 3 млн человек. В период с 1905 по 1911 год были предприняты неуспешные попытки раздела Бенгалии на восточную и западную зоны. После раздела Индии в 1947 году, Бенгалия была разделена по религиозному признаку. Западная, преимущественно индуистская, часть отошла к Индии, а мусульманская восточная часть присоединилась к Пакистану. (ru)
- Найдавніші сліди цивілізації на території бенгальського регіону відносяться до періоду кінця 3 тисячоліття до н. е. У ті часи Бенгалія була заселена дравідськими, тибето-бірманськими і австро-азійськими племенами. Точне походження слова «бенгал» не відомо. Ймовірно, воно походить від банг — дравидського племені, що осів в цьому регіоні близько 1000 року до н. е. У VII столітті до н. е. на території Бенгалії з'явилося царство , пізніше увійшло до складу Біхара. У наступні століття Бенгалія була частиною імперій Маґадга, Нанда, Маурья і Шунга. З III по VI століття Бенгалія перебувала під правлінням імперій Гупта і Харша. Після їх падіння, бенгальський правитель Шашанка заснував могутнє царство, яке, однак, проіснувало зовсім недовго. Північну частину Бенгалії займала держава Камарупа, якій належала також територія сучасного Ассама і частково Бутану. Після періоду анархії влада отримала буддійська династія Пала, що правила регіоном протягом 400 років. Потім настав період правління індуїстської династії Сена. Середньовічні європейські географи вказували на дельту Ганги як на розташування раю і хоча це було явним перебільшенням, аж до XVI століття Бенгалія була найбагатшим регіоном Індійського субконтиненту. Рання історія Бенгалії характеризувалася низкою імперій, внутрішніми чварами і боротьбою між індуїзмом і буддизмом. У арабські мусульманські купці принесли на територію Бенгалії іслам. Суфійські місіонери й ісламські завойовники допомогли поширити іслам по всьому регіону. У 1204 тюркський полководець здобув перемогу над Лакшманом Сеною та завоював значну частину території Бенгалії, утворивши Бенгальський султанат. У наступні кілька століть Бенгалією правили різні султани. До XVI століття Бенгалія стала частиною Імперії Великих Моголів. У кінці XV століття в Бенгалію прибули перші європейські купці. Їх впливу поступово зростала і в 1757, після Битви при Плессі, Бенгалія підпала під контроль Британської Ост-Індської компанії. У 1857 криваве поставння сипаїв призвело до передачі влади від Ост-Індської компанії до короля Великої Британії. У період британського колоніального панування населення Індійського субконтиненту багато разів переживало періоди голоду. Найбільшим за кількістю жертв був бенгальський голод 1943 року, що забрав життя понад 3 млн осіб. У 1905-1911 зроблені неуспішні спроби розділу Бенгалії на східну і західну зони. Після розділу Індії в 1947, Бенгалія була поділена за релігійною ознакою. Західна, переважно індуїстська, частина відійшла до Індії, а мусульманська східна частина приєдналася до Пакистану. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Sejarah Benggala meliputi sejarah Bangladesh dan Benggala Barat. Alat-alat zaman batu berusia 20.000 tahun telah ditemukan di Benggala, sementara sisa pemukiman Zaman Perunggu ditemukan berusia 4.000 tahun. (in)
- يرتبط تاريخ البنغال عادةً بتاريخ شبه القارة الهندية والمناطق المحيطة كالمناطق الواقعة جنوب آسيا والمناطق في جنوب شرق آسيا. ويتضمن تاريخ البنغال التاريخَ الخاص بدولة بنغلادش الحديثة وتاريخ الولايات الهندية شرق البنغال ووادي باراك الواقع في ولاية آسام في الجزء الشرقي من شبه القارة الهندية عند الزاوية الرأسية الخاصة بخليج البنغال الذي تسوده الطبيعة الخصبة لدلتا نهر الغانج. ويعود تشكل الحضارة في منطقة البنغال إلى آلاف السنين. وكانت المنطقة معروفة بالنسبة للإغريقيين القدامى والرومان باسم «غانجاريداي». يعتبر نَهْرَا الغانج وبراهمابوترا العلامتين الجغرافيتين اللتين تحددان المنطقة، ولكنهما أيضًا يصلان هذه المنطقة بمنطقة واسعة من شبه القارة الهندية. وقد لعبت منطقة البنغال في كثير من الفترات دورًا مهمًّا في التاريخ الخاص بشبه القارة الهندية. (ar)
- Dějiny Bengálska se prolínají s historií celého indického subkontinentu a okolních oblastí jižní Asie a jihovýchodní Asie. Bengálsko je označení historické oblasti a etno-lingvistického regionu, která zahrnuje území Bangladéše a částečně Indie – stát Západní Bengálsko a ásamský okres Karimganj, který se nachází ve východní části subkontinentu, na vrcholu Bengálského zálivu a jemuž dominuje úrodná delta Gangy. Tento region byl starým Řekům a Římanům znám jako Gangaridai, království, jehož válečné síly vedly ke stažení Alexandra Velikého z Indie. (cs)
- The history of Bengal is intertwined with the history of the broader Indian subcontinent and the surrounding regions of South Asia and Southeast Asia. It includes modern-day Bangladesh and the Indian states of West Bengal and Assam's Karimganj district, located in the eastern part of the Indian subcontinent, at the apex of the Bay of Bengal and dominated by the fertile Ganges delta. The region was known to the ancient Greeks and Romans as Gangaridai, a powerful kingdom whose war elephant forces led the withdrawal of Alexander the Great from India. Some historians have identified Gangaridai with other parts of India. The Ganges and the Brahmaputra rivers act as a geographic marker of the region, but also connects the region to the broader Indian subcontinent. Bengal, at times, has played an (en)
- Найдавніші сліди цивілізації на території бенгальського регіону відносяться до періоду кінця 3 тисячоліття до н. е. У ті часи Бенгалія була заселена дравідськими, тибето-бірманськими і австро-азійськими племенами. Точне походження слова «бенгал» не відомо. Ймовірно, воно походить від банг — дравидського племені, що осів в цьому регіоні близько 1000 року до н. е. У VII столітті до н. е. на території Бенгалії з'явилося царство , пізніше увійшло до складу Біхара. У наступні століття Бенгалія була частиною імперій Маґадга, Нанда, Маурья і Шунга. (uk)
- Самые древние следы цивилизации на территории Бенгальского региона относятся к периоду конца 3 тысячелетия до н. э. В те времена Бенгалия была заселена дравидскими, тибето-бирманскими и австро-азиатскими племенами. Точное происхождение слова «бенгал» не известно. Предположительно, оно произошло от банг — дравидского племени, осевшего в этом регионе около 1000 года до н. э. Северную часть Бенгалии занимало государство Камарупа, которому принадлежала также территория современного Ассама и частично Бутана. (ru)
|
.jpg?width=300)
.jpg?width=300){kind=link}
.png){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
