| dbo:abstract
|
- El húnnic o llengua húnnica és la llengua que van parlar els huns, avui extinta. Queden molt pocs registres d'aquesta llengua. Una de les hipòtesis més versemblants la fa una llengua altaica emparentada amb el modern txuvaix. L'enciclopèdia Britànica diu que els huns probablement foren parlants d'un tipus de llengua turquesa coneguda per "r-" i "l-" que avui dia només és parlat pels txuvaix, descendents dels búlgars del Volga; els altres llenguatges turcs són del tipus "z-" i "s-". (ca)
- Huna lingvo estas formortinta lingvo de Hunoj. Ĉar Hunoj ne havis skribsistemon, oni povas scii ion pri la lingvo nur per eta kvanto de vortoj, plejparte propraj nomoj, kiu travivis en grekaj aŭ latinaj transskriboj. La lingvaro de la huna ne eblas klasifikita, kvankam laŭ la origino de diversaj propraj nomoj el la lingvo, oni ofte komparas al la tjurka, mongola kaj jeniseja lingvaroj. (eo)
- The Hunnic language, or Hunnish, was the language spoken by Huns in the Hunnic Empire, a heterogeneous, multi-ethnic tribal confederation which invaded Eastern and Central Europe, and ruled most of Pannonian Eastern Europe, during the 4th and 5th centuries CE. A variety of languages were spoken within the Hun Empire. A contemporary report by Priscus has that Hunnish was spoken alongside Gothic and the languages of other tribes subjugated by the Huns. As no inscriptions or whole sentences in the Hunnic language have been preserved, the attested corpus is very limited, consisting almost entirely of proper names in Greek and Latin sources. The Hunnic language cannot be classified at present, but due to the origin of these proper names it has been compared mainly with Turkic, Mongolic, and Yeniseian languages, with a majority of scholars supporting Turkic. Many scholars consider the available evidence inconclusive. (en)
- El huno es el idioma extinto que hablaban los hunos. Los registros de esta lengua son escasos. (es)
- Le hunnique est la langue propre aux Huns de l'Empire hunnique. Certains linguistes l'inscrivent dans les langues oghoures, une branche des langues turciques. D'autres la placent entre les langues mongoles et turciques ou entre les langues mongoles et les langues toungouses, elle est également proche des langues ienisseïennes. Le bolghar (une langue oghoure), la langue des bolghars semble avoir été proche du hunnique. Le corpus restant de cette langue est restreint. (fr)
- フン語（Hunnic language、Hunnish）は、4世紀から5世紀にかけて繁栄したフン族の話す言語。フン帝国では多くの言語が話されていたが、当時の記録ではフン語はゴート語やフン族に支配されていた他の部族の言語と隣接して話されていたとされる。フン語の証拠は非常に限られており、ほとんどすべて固有名詞から成っている。フン族研究の権威によれば、フン語は現在のところ分類を決定できておらず、類似点などについても決定的な合意見解は存在しないのが現状であり、ウラル語族、アルタイ諸語、エニセイ語族、印欧語族など様々な説が存在するが、現在主流の説ではテュルク諸語のブルガール語群に属すとされる。 (ja)
- L'unno era la lingua parlata dagli antichi Unni europei. Molto poco è noto di questo idioma e sono state avanzate diverse ipotesi sulla sua origine, problema del resto connesso a quello dell'identità del popolo degli Unni e, forse, dei Hsiung-nu. Tra le poche parole che ci sono pervenute:
* medos: bevanda simile all'idromele,
* kamos: altra bevanda, a base di orzo,
* strava: banchetto funebre. (it)
- Język huński – wymarły język, o którym szczątkowe informacje zostały zaczerpnięte ze źródeł łacińskich i greckich. Hunowie byli ludem wieloetnicznym, toteż przez język huński należy rozumieć język ich pierwotnej grupy, która wędrując z Azji Środkowej wchłonęła elementy irańskie, słowiańskie i germańskie. Wieloetniczność Hunów potwierdzają zapiski starożytnych historyków, które świadczą o tym, że mówiło się wśród nich wieloma językami. Posłujący na dwór Attyli bizantyński historyk Priskos zapisał w swojej relacji nazwę pitego przez Hunów napoju medos, co zdaniem niektórych lingwistów mogło być zapożyczeniem od słowiańskiego określenia oznaczającego miód. Priskos przytoczył także nazwę innego spożywanego przez Hunów napitku sporządzanego z jęczmienia, kamos, która mogła być albo kolejnym zapożyczeniem słowiańskim (od kwas), albo spokrewniona z tureckim kumys. Podobnie za zapożyczenie słowiańskie lub germańskie (gockie) uznaje się zapisane przez Jordanesa słowo strava, odnoszące się do stypy urządzonej po śmierci Attyli. Samo imię Attyla wiąże się z tureckim określeniem Wołgi (Atil/Itil). Z kolei imię jednego z jego synów, Ellaka, odczytuje się jako Ilig (turecki tytuł książęcy, używany m.in. przez Turkutów i Karachanidów), a imię drugiego syna, Dengizeka, jako zniekształcenie tureckiego Tengirer (tengir – morze, i er – mały, (szczęśliwy?) człowiek). Na podstawie tego rodzaju wnioskowań uznaje się pierwotny język Hunów za język ałtajski. Według Omeljana Pritsaka był to język ałtajski, „pomiędzy tureckim a mongolskim, prawdopodobnie bliższy temu pierwszemu niż ostatniemu. Język ten miał silne powiązania ze starobułgarskim i współczesnym czuwaskim”. Ponadto „fakt że Bułgarzy Asparucha – których uważamy za potomków Hunów prowadzonych przez Irnika – byli Turkami, jest także silnym argumentem na korzyść hipotezy, iż przynajmniej część huńskiego przywództwa mówiła po turecku”. Ostateczne rozstrzygnięcie kwestii językowej afiliacji Hunów nie jest jednak możliwe, ponieważ „nie ma niepodważalnego świadectwa dotyczącego ich języka. [...] Bardzo niewiele słów języka Hunów – w większości imion – zostało odnotowanych we współczesnych im źródłach i ich analiza, lub, jak powinniśmy raczej powiedzieć, odcyfrowanie, nie przyniosło powszechnie zaakceptowanych lub możliwych do przyjęcia rozwiązań”. (pl)
- Гу́ннский язы́к — вымерший язык гуннов. Известен по отдельным словам в греческой, латинской или китайской передаче. С XVIII века бытует гипотеза, относящая гуннский язык к тюркским языкам (Жозеф де Гинь). Со временем в гуннах стали подчеркивать угорский (М.И. Артамонов) и иранский компонент (С.А. Плетнева). Однозначно ираноязычными были белые гунны. Данные палеогенетики (редкая гаплогруппа Q) позволили предположить, что гуннский язык мог относиться к "вымершей лингвистической группе". К настоящему времени научно доказанной гипотезы о происхождении этого языка не существует. Есть различные взгляды на то, к какой языковой семье его относить. Предположительно, этот язык мог быть алтайским, уральским, енисейским (А.П. Дульзон), монгольским (Ж. Дегинь) или тюркским. По мнению О. А. Мудрака, слова из древнекитайских источников, атрибутированные как «гуннские», являются похожими на слова из булгарской подгруппы тюркских языков. Язык европейских гуннов известен только по личным именам их вождей, и по трём словам явно «сатемного» индоевропейского происхождения в латинской передаче: medos (медовуха), kamos (напиток из ячменя) и strava (поминальное пиршество). По мнению О. Менхен-Хельфена, якобы «гуннское» слово «strava» на самом деле попало в работы древних историков (Иордана и Приска Панийского) от информантов, говоривших на языке, близком к праславянскому. Гуннские имена: Руа; Эсла; Аттила, Бледа; Эскам; Крека; Басих, Курсих; Берих; Зеркон; Хелхал; Эллак; Эрнак; Эмнетзур и Ултзиндур. Существование письменности у гуннов возможно (на что, в частности, есть указания у Приска Панийского), но на данный момент памятники этой письменности неизвестны. (ru)
- O huno é um idioma extinto, falado historicamente pelos hunos. Seus registros literários são extremamente escassos, consistindo apenas de alguns poucos nomes e palavras. (pt)
- Гунська мова — вважається зниклою мовою, але, можливо, живим її продовженням через хозаро-булгарську стадію розвитку є чуваська мова. Наявні пам'ятки писемності гунів виконані писемністю походження (написи на посуді). До недавніх пір вважалося, що гуни не мали писемності, і про мову гунів судили по нечисленних гунських словах, сильно спотворених в грецькій або латинській літерації — головним чином по іменах, по яких можна було судити лише про тюркське походження мови (див. «Europe: The Origins of the Huns» [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] або «Khan Diggiz Dish Inscriptions» [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]). Як пише Encyclopaedia Britannica, існує припущення, що нарівні з хозарською належала до мов -і l-типу (булгарська гілка тюркських мов), до яких із живих тюркських відноситься тільки чуваська (інші живі тюркські мови відносяться до мов z-і š-типів). Незавершене дешифрування гунських написів на посуді підтверджує це припущення. Були зроблені спроби виявити зв'язок гунської мови з угорською. Угорські легенди та історії середньовіччя передбачають тісний зв'язок з гунами. Ім'я Гунор збереглося в легендах і (з декількома гунськими іменами, такі, як Аттіла) використовується як ім'я в сучасній Угорщині. Багато угорців поділяють переконання, що секеї, угорська етнічна група в Румунії, є нащадками групи гунів, які залишилися в Карпатах після 454 року. Було висловлено припущення, що гунська мова була пов'язана з хунну, але наукового консенсусу щодо того, якою мовою розмовляли хунну, немає. (uk)
- 匈人语是历史上匈人帝国的匈人所使用的语言，匈人帝国是异质的多民族部落联盟，4-5世纪间入侵中东欧，并统治的潘诺尼亚平原大部。关于该语言的记录非常零散，只有留有少数单词。匈人帝国内部的语言很多样，当时学者普利斯库斯指出，匈人帝国内匈人语、哥德语和其他被征服部落的语言一起使用。 由于没有保留任何匈人语的铭文或整句，该语言的书面证据非常有限，几乎完全是希腊语和拉丁语资料中转写的专有名词。 匈人语目前还无法分类，但由于这些专有名词的来源，可将它与突厥语系、蒙古语系和叶尼塞语系语言相比较。大多数学者支持突厥语。许多学者认为现有证据不足以确定系属。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El húnnic o llengua húnnica és la llengua que van parlar els huns, avui extinta. Queden molt pocs registres d'aquesta llengua. Una de les hipòtesis més versemblants la fa una llengua altaica emparentada amb el modern txuvaix. L'enciclopèdia Britànica diu que els huns probablement foren parlants d'un tipus de llengua turquesa coneguda per "r-" i "l-" que avui dia només és parlat pels txuvaix, descendents dels búlgars del Volga; els altres llenguatges turcs són del tipus "z-" i "s-". (ca)
- Huna lingvo estas formortinta lingvo de Hunoj. Ĉar Hunoj ne havis skribsistemon, oni povas scii ion pri la lingvo nur per eta kvanto de vortoj, plejparte propraj nomoj, kiu travivis en grekaj aŭ latinaj transskriboj. La lingvaro de la huna ne eblas klasifikita, kvankam laŭ la origino de diversaj propraj nomoj el la lingvo, oni ofte komparas al la tjurka, mongola kaj jeniseja lingvaroj. (eo)
- El huno es el idioma extinto que hablaban los hunos. Los registros de esta lengua son escasos. (es)
- Le hunnique est la langue propre aux Huns de l'Empire hunnique. Certains linguistes l'inscrivent dans les langues oghoures, une branche des langues turciques. D'autres la placent entre les langues mongoles et turciques ou entre les langues mongoles et les langues toungouses, elle est également proche des langues ienisseïennes. Le bolghar (une langue oghoure), la langue des bolghars semble avoir été proche du hunnique. Le corpus restant de cette langue est restreint. (fr)
- フン語（Hunnic language、Hunnish）は、4世紀から5世紀にかけて繁栄したフン族の話す言語。フン帝国では多くの言語が話されていたが、当時の記録ではフン語はゴート語やフン族に支配されていた他の部族の言語と隣接して話されていたとされる。フン語の証拠は非常に限られており、ほとんどすべて固有名詞から成っている。フン族研究の権威によれば、フン語は現在のところ分類を決定できておらず、類似点などについても決定的な合意見解は存在しないのが現状であり、ウラル語族、アルタイ諸語、エニセイ語族、印欧語族など様々な説が存在するが、現在主流の説ではテュルク諸語のブルガール語群に属すとされる。 (ja)
- L'unno era la lingua parlata dagli antichi Unni europei. Molto poco è noto di questo idioma e sono state avanzate diverse ipotesi sulla sua origine, problema del resto connesso a quello dell'identità del popolo degli Unni e, forse, dei Hsiung-nu. Tra le poche parole che ci sono pervenute:
* medos: bevanda simile all'idromele,
* kamos: altra bevanda, a base di orzo,
* strava: banchetto funebre. (it)
- O huno é um idioma extinto, falado historicamente pelos hunos. Seus registros literários são extremamente escassos, consistindo apenas de alguns poucos nomes e palavras. (pt)
- 匈人语是历史上匈人帝国的匈人所使用的语言，匈人帝国是异质的多民族部落联盟，4-5世纪间入侵中东欧，并统治的潘诺尼亚平原大部。关于该语言的记录非常零散，只有留有少数单词。匈人帝国内部的语言很多样，当时学者普利斯库斯指出，匈人帝国内匈人语、哥德语和其他被征服部落的语言一起使用。 由于没有保留任何匈人语的铭文或整句，该语言的书面证据非常有限，几乎完全是希腊语和拉丁语资料中转写的专有名词。 匈人语目前还无法分类，但由于这些专有名词的来源，可将它与突厥语系、蒙古语系和叶尼塞语系语言相比较。大多数学者支持突厥语。许多学者认为现有证据不足以确定系属。 (zh)
- The Hunnic language, or Hunnish, was the language spoken by Huns in the Hunnic Empire, a heterogeneous, multi-ethnic tribal confederation which invaded Eastern and Central Europe, and ruled most of Pannonian Eastern Europe, during the 4th and 5th centuries CE. A variety of languages were spoken within the Hun Empire. A contemporary report by Priscus has that Hunnish was spoken alongside Gothic and the languages of other tribes subjugated by the Huns. (en)
- Język huński – wymarły język, o którym szczątkowe informacje zostały zaczerpnięte ze źródeł łacińskich i greckich. Hunowie byli ludem wieloetnicznym, toteż przez język huński należy rozumieć język ich pierwotnej grupy, która wędrując z Azji Środkowej wchłonęła elementy irańskie, słowiańskie i germańskie. Wieloetniczność Hunów potwierdzają zapiski starożytnych historyków, które świadczą o tym, że mówiło się wśród nich wieloma językami. Posłujący na dwór Attyli bizantyński historyk Priskos zapisał w swojej relacji nazwę pitego przez Hunów napoju medos, co zdaniem niektórych lingwistów mogło być zapożyczeniem od słowiańskiego określenia oznaczającego miód. Priskos przytoczył także nazwę innego spożywanego przez Hunów napitku sporządzanego z jęczmienia, kamos, która mogła być albo kolejnym zap (pl)
- Гунська мова — вважається зниклою мовою, але, можливо, живим її продовженням через хозаро-булгарську стадію розвитку є чуваська мова. Наявні пам'ятки писемності гунів виконані писемністю походження (написи на посуді). До недавніх пір вважалося, що гуни не мали писемності, і про мову гунів судили по нечисленних гунських словах, сильно спотворених в грецькій або латинській літерації — головним чином по іменах, по яких можна було судити лише про тюркське походження мови (див. «Europe: The Origins of the Huns» [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] або «Khan Diggiz Dish Inscriptions» [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]). Як пише Encyclopaedia Britannica, існує припущення, що нарівні з хозарською належала до мов -і l-типу (булгарська гілка тюркських мов), до яких із живих т (uk)
- Гу́ннский язы́к — вымерший язык гуннов. Известен по отдельным словам в греческой, латинской или китайской передаче. С XVIII века бытует гипотеза, относящая гуннский язык к тюркским языкам (Жозеф де Гинь). Со временем в гуннах стали подчеркивать угорский (М.И. Артамонов) и иранский компонент (С.А. Плетнева). Однозначно ираноязычными были белые гунны. Данные палеогенетики (редкая гаплогруппа Q) позволили предположить, что гуннский язык мог относиться к "вымершей лингвистической группе". К настоящему времени научно доказанной гипотезы о происхождении этого языка не существует. Есть различные взгляды на то, к какой языковой семье его относить. Предположительно, этот язык мог быть алтайским, уральским, енисейским (А.П. Дульзон), монгольским (Ж. Дегинь) или тюркским. (ru)
|
