| dbo:abstract
|
- El género sátira menipea es un tipo de sátira, por lo general en prosa, que posee una longitud y estructura similar a una novela y se caracteriza por atacar actitudes mentales en vez de individuos específicos. Otras características de la sátira menipea es que posee una naturaleza de epopeya, una narrativa fragmentada, la combinación de numerosos blancos distintos, y de un movimiento rápido entre estilos y puntos de vista. Debe su nombre al filósofo y escritor griego Menipo de Gadara. El término es utilizado por estudiosos de la gramática y filólogos principalmente para hacer referencia a sátiras en prosa (frente a los versos de las Sátiras de Juvenal y sus imitadores). Los tipos de actitudes mentales atacadas y ridiculizadas por las sátiras menipeas son "los hombres que poseen características pedantes, intolerantes, maniáticas, entusiastas, rapaces e incompetentes," las cuales son tratadas como enfermedades del intelecto. El término sátira menipea la distingue del tipo de sátira antigua que fue desarrollada por ejemplo por Aristófanes, que se basa en ataques personales. (es)
- The genre of Menippean satire is a form of satire, usually in prose, that is characterized by attacking mental attitudes rather than specific individuals or entities. It has been broadly described as a mixture of allegory, picaresque narrative, and satirical commentary. Other features found in Menippean satire are different forms of parody and mythological burlesque, a critique of the myths inherited from traditional culture, a rhapsodic nature, a fragmented narrative, the combination of many different targets, and the rapid moving between styles and points of view. The term is used by classical grammarians and by philologists mostly to refer to satires in prose (cf. the verse Satires of Juvenal and his imitators). Social types attacked and ridiculed by Menippean satires include "pedants, bigots, cranks, parvenus, virtuosi, enthusiasts, rapacious and incompetent professional men of all kinds," although they are addressed in terms of "their occupational approach to life as distinct from their social behavior ... as mouthpieces of the idea they represent". Characterization in Menippean satire is more stylized than naturalistic, and presents people as an embodiment of the ideas they represent. The term Menippean satire distinguishes it from the earlier satire pioneered by Aristophanes, which was based on personal attacks. (en)
- La satira menippea è un tipo di satira che prende il nome dai componimenti perduti del filosofo cinico e scrittore di satire Menippo di Gàdara (III secolo a.C.), conosciuto solo attraverso notizie fornite da Diogene Laerzio. Dai componimenti satirici di Menippo prende corpo, nelle letterature classiche, un vero e proprio genere letterario, caratterizzato da alcuni tratti distintivi:
* il prosimetrum (cioè l'inserzione di versi in un contesto in prosa);
* lo spudaiogeloion (cioè lo stile serio-comico);
* una struttura narrativa a tre piani su cui si sposta l'azione (dagl'Inferi alla Terra all'Olimpo);
* una prospettiva eccentrica (come, per esempio, dall'alto del cielo o dell'Olimpo) da cui criticare e guardare con distacco il mondo;
* il frequente inserimento di parole straniere (parole greche negli autori latini riconducibili alla menippea). Altre caratteristiche formali e contenutistiche di questo particolare genere di satira erano la parodia letteraria, un certo realismo popolare, nonché ambientazioni frequentemente fantastiche e grottesche. In ambito latino, sono riconducibili alla satira menippea le Saturae Menippeae di Varrone (I secolo a.C.) e l'Apokolokyntosis di Seneca (I secolo d.C.), una satira diretta contro l'imperatore Claudio; per quanto riguarda il Satyricon di Petronio, è invece probabilmente più corretto parlare di romanzo attraversato da tratti formali e stilistici riconducibili alla menippea (come il prosimetrum). In ambito greco, sono invece da ricordare le opere di Luciano di Samòsata (II secolo), nelle quali il nome di Menippo compare anche nel titolo (per esempio, Menippo o la negromanzia, o Icaromenippo). La categoria di satira menippea è stata ripresa da un autorevole studioso come Michail Michajlovič Bachtin, che ne ha ampliato i tratti formali distintivi, trasformandola in una sorta di genere carnevalizzato onnicomprensivo, portatore fin nelle letterature moderne - Bachtin considera, per esempio, alcuni brani di romanzi di Dostoevskij come "satire menippee" - di quell'elemento "carnevalesco" da lui ampiamente studiato. Giacomo Leopardi s'ispirò alla satira menippea nella stesura delle sue Operette morali. Dall'ottica della letteratura anglo-americana la satira menippea è invece stata ricondotta a una categoria di genere dallo studioso canadese Northrop Frye. Ribattezzata anatomy (espressione ripresa da L'anatomia della malinconia di Robert Burton), essa è posta accanto a novel, romance e confession nella sua classificazione delle categorie di genere. (it)
- Satyra menippejska, menippea – gatunek literatury satyrycznej. Jej nazwa wywodzi się od imienia greckiego cynika Menipposa. Menippea charakteryzuje się połączeniem pierwiastków fantastycznych i realizmu, prozy i wiersza, a także spajaniem różnych form stylistycznych. Jej bohaterem jest najczęściej mędrzec. (pl)
- Menippeisk satir eller menippé är en litterär genre där prosa och vers blandas. Nationalencyklopedin definierar det som en genre som "förenar löje och allvar i sökandet efter en moralisk och filosofisk sanning." Den är ofta strukturerad kring en filosofisk resa, såsom till underjorden eller himmelen, eller ett annat fantasirike. Den menippeiska satiren uppfanns av den cyniske filosofen Menippos som levde i Thebe i Grekland omkring 270 f.Kr. (sv)
- A sátira menipeia é uma forma de sátira escrita geralmente em prosa, com extensão e estrutura similar a um romance, caracterizada pela crítica às atitudes mentais ao invés de a indivíduos específicos. Teria sido criada por Menipo, escritor grego antigo cujas obras não restaram, mas foi principalmente mantida por Luciano de Samósata e Marco Terêncio Varrão. Outras características são as diferentes formas de paródia e crítica aos mitos da cultura tradicional. O termo é geralmente utilizado por gramáticos clássicos e filólogos para diferenciar as sátiras em prosa (por oposição às sátiras em verso de Juvenal e imitadores). As atitudes mentais típicas ridicularizadas pelas sátiras menipeias são os "pedantes, os sectários, os excêntricos, os arrivistas, os moralistas, os entusiastas, os rapaces e os incompetentes, que são tratados como doenças do intelecto". O termo se diferencia da sátira praticada anteriormente por Aristófanes, por exemplo, que era baseada em ataques pessoais. O gênero é importante para Bakhtin, que o considera uma das origens do romance polifônico. A sátira menipeia teria influenciado vários autores posteriores, como Rabelais, Erasmo de Roterdã, Voltaire, entre outros. "Na sátira menipéia, desaparecem todos os resquícios das barreiras hierárquica, social, etária, sexual, religiosa, ideológica, nacional, linguística etc.; (...) tudo é alvo de rebaixamento grosseiro e inversões ousadas, nas quais os momentos elevados do mundo aparecem às avessas, com uma faceta oposta àquela em que antes se manifestavam" (pt)
- Мени́ппова сати́ра, мениппова сату́ра, варроновская сатира — жанр античной литературы, вид диатрибы. Характеризуется соединением философских рассуждений с пародийной сатирой. По форме отличается свободным соединением прозы и поэзии, отсюда и само название «сатура» (лат. satura в римской кухне — фруктовая смесь, ассорти). (ru)
- Мені́ппова сатира (меніппова сатура, варронівська сатира) – жанр античної літератури, вид діатриби. Характеризується поєднанням філософських міркувань з пародійною сатирою. За формою вирізняється вільним поєднанням прози та поезії, звідси й сама назва «сатура» – ((satura) = «суміш»). У Варрона меніппова сатира поєднує різні мови: латинську і грецьку. Жанр названий іменем його засновника кінічного письменника . Термін вперше запроваджений, імовірно, Варроном Реатинським, у якого є цикл творів з однойменною назвою. Зразків меніппової сатири не збереглося, й невідомо, якою вона була в первісному вигляді. Існують лише твори, про які прийнято говорити, що вони написані в стилі, або в жанрі, меніппової сатири: у Лукіана («Меніпп», «Ікароменіпп», «Розмови в царстві мертвих»), Сенеки молодшого («Перетворення божественного Клавдія на гарбуз»), Петронія («Сатирикон»). Стиль та сюжет твору змінюється в меніпповій сатирі дуже різко, переходячи від серйозних міркувань до фантастичних поворотів або гострої сатири. Людські характери виписані схематично, зазвичай діють знакові типажі: хвалько, фанатик, скупий, спокусник. У Франції в 1594 році було опубліковано цикл сатиричних творів кількох авторів під загальною назвою «La Satire Ménippée». Отже термін “меніппова сатира” не слід плутати зі згаданим французьким циклом (La Satire Ménippée), або з терміном Бахтіна «меніппея». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Satyra menippejska, menippea – gatunek literatury satyrycznej. Jej nazwa wywodzi się od imienia greckiego cynika Menipposa. Menippea charakteryzuje się połączeniem pierwiastków fantastycznych i realizmu, prozy i wiersza, a także spajaniem różnych form stylistycznych. Jej bohaterem jest najczęściej mędrzec. (pl)
- Menippeisk satir eller menippé är en litterär genre där prosa och vers blandas. Nationalencyklopedin definierar det som en genre som "förenar löje och allvar i sökandet efter en moralisk och filosofisk sanning." Den är ofta strukturerad kring en filosofisk resa, såsom till underjorden eller himmelen, eller ett annat fantasirike. Den menippeiska satiren uppfanns av den cyniske filosofen Menippos som levde i Thebe i Grekland omkring 270 f.Kr. (sv)
- Мени́ппова сати́ра, мениппова сату́ра, варроновская сатира — жанр античной литературы, вид диатрибы. Характеризуется соединением философских рассуждений с пародийной сатирой. По форме отличается свободным соединением прозы и поэзии, отсюда и само название «сатура» (лат. satura в римской кухне — фруктовая смесь, ассорти). (ru)
- El género sátira menipea es un tipo de sátira, por lo general en prosa, que posee una longitud y estructura similar a una novela y se caracteriza por atacar actitudes mentales en vez de individuos específicos. Otras características de la sátira menipea es que posee una naturaleza de epopeya, una narrativa fragmentada, la combinación de numerosos blancos distintos, y de un movimiento rápido entre estilos y puntos de vista. Debe su nombre al filósofo y escritor griego Menipo de Gadara. (es)
- The genre of Menippean satire is a form of satire, usually in prose, that is characterized by attacking mental attitudes rather than specific individuals or entities. It has been broadly described as a mixture of allegory, picaresque narrative, and satirical commentary. Other features found in Menippean satire are different forms of parody and mythological burlesque, a critique of the myths inherited from traditional culture, a rhapsodic nature, a fragmented narrative, the combination of many different targets, and the rapid moving between styles and points of view. (en)
- La satira menippea è un tipo di satira che prende il nome dai componimenti perduti del filosofo cinico e scrittore di satire Menippo di Gàdara (III secolo a.C.), conosciuto solo attraverso notizie fornite da Diogene Laerzio. Dai componimenti satirici di Menippo prende corpo, nelle letterature classiche, un vero e proprio genere letterario, caratterizzato da alcuni tratti distintivi: Altre caratteristiche formali e contenutistiche di questo particolare genere di satira erano la parodia letteraria, un certo realismo popolare, nonché ambientazioni frequentemente fantastiche e grottesche. (it)
- A sátira menipeia é uma forma de sátira escrita geralmente em prosa, com extensão e estrutura similar a um romance, caracterizada pela crítica às atitudes mentais ao invés de a indivíduos específicos. Teria sido criada por Menipo, escritor grego antigo cujas obras não restaram, mas foi principalmente mantida por Luciano de Samósata e Marco Terêncio Varrão. Outras características são as diferentes formas de paródia e crítica aos mitos da cultura tradicional. (pt)
- Мені́ппова сатира (меніппова сатура, варронівська сатира) – жанр античної літератури, вид діатриби. Характеризується поєднанням філософських міркувань з пародійною сатирою. За формою вирізняється вільним поєднанням прози та поезії, звідси й сама назва «сатура» – ((satura) = «суміш»). У Варрона меніппова сатира поєднує різні мови: латинську і грецьку. (uk)
|
