| dbo:abstract
|
- الظاهراتية المصاحبة (Epiphenomenalism) هي مذهب فلسفي مهتم بمسألة العقل - الجسد والتي تقول بأن الأحداث الفيزيائية الأساسية (أعضاء الحس، الإشارات العصبية، والتقلصات العضلية) هي أحداث سببية قياساً إلى الأحداث العقلية الذهنية (الأفكار والوعي والإدراك). تظهر الأحداث العقلية في هذا المذهب الفلسفي على أنها معتمدة بشكل كامل على الوظائف الفيزيائية، وبالتالي، ليس لها وجود مستقل أو فاعلية سببية، بل تكون مجرد ظهور لحالة ما. على سبيل المثال، يبدو للعيان أن الخوف هو من يسرّع من نبض القلب، ولكن حسب مبدأ الظاهراتية المصاحبة فإن حالة الجهاز العصبي هي التي تسبب تسرّع نبض القلب. على الرغم من أن الأحداث العقلية هي نوع من الدفق الذي لا يمكن له أن بسبب أي شيء فيزيائي، إلا أن لها خصائص غير فيزيائية، بالتالي ينظر للمظاهراتية المصاحبة على أنها نوع من مثنوية الخصائص. (ar)
- Ο Επιφαινομεναλισμός (εκ του επιφαινόμενου) είναι φιλοσοφική θεωρία κατά την οποία η συνείδηση δεν είναι τίποτε άλλο παρά επιφαινόμενο, δηλαδή πρόσθετο επακόλουθο ή συν-εκδηλωμένο φαινόμενο των νευρικών και φυσιολογικών γενικότερα λειτουργιών, εξ ου και η ονομασία της θεωρίας αυτής. Η συνείδηση δηλαδή δεν έχει ιδία υπόσταση αλλά και ούτε η ψυχή οντότητα που να μπορεί ουσιωδώς να συμβάλλει στη παραγωγή των ψυχικών φαινομένων. Τα δε λεγόμενα ψυχικά φαινόμενα, κατά τη θεωρία αυτή, δεν είναι παρά συνέπειες των φυσιολογικών λειτουργιών κυρίως του εγκέφαλου. Κύριοι θιασώτες της θεωρίας αυτής θεωρούνται οι ψυχολόγοι Ριμπώ, Φίσερ, Ρισέ καθώς και πολλοί φιλόσοφοι "υλίζοντες" ή οπαδοί του ψυχοφυσικού παραλληλισμού.
* Την θεωρία αυτή φέρονται να πολέμησαν οι Ανρί Μπερξόν, Τζαίημς και άλλοι. (el)
- Epiphenomenalism is a position on the mind–body problem which holds that physical and biochemical events within the human body (sense organs, neural impulses, and muscle contractions, for example) are the sole cause of mental events (thought, consciousness, and cognition). According to this view, subjective mental events are completely dependent for their existence on corresponding physical and biochemical events within the human body, yet themselves have no influence over physical events. The appearance that subjective mental states (such as intentions) influence physical events is merely an illusion. For instance, fear seems to make the heart beat faster, but according to epiphenomenalism the biochemical secretions of the brain and nervous system (such as adrenaline)—not the experience of fear—is what raises the heartbeat. Because mental events are a kind of overflow that cannot cause anything physical, yet have non-physical properties, epiphenomenalism is viewed as a form of property dualism. (en)
- Dans le contexte de la philosophie de l'esprit, l'épiphénoménisme, ou épiphénoménalisme, est la thèse selon laquelle les phénomènes mentaux (croyances, désirs, émotions ou intentions) n'ont aucun pouvoir causal, et ne produisent donc aucun effet sur le corps ou sur les autres phénomènes mentaux. Pour l'épiphénoméniste, seuls les événements physiques peuvent être les causes d'autres événements, et c'est uniquement à titre d'effets que les événements mentaux peuvent figurer dans le réseau des relations causales. On qualifie alors les phénomènes mentaux d'« épiphénomènes », autrement dit, de sous-produits d'une certaine activité physique – celle du cerveau. Cette thèse implique une conception dualiste de la relation corps-esprit, plus particulièrement, un dualisme des propriétés (physiques d'une part et mentales de l'autre). Pour la plupart des partisans de l'épiphénoménisme, seuls les aspects subjectifs de la vie mentale (les « qualia » ou la « conscience ») constituent des épiphénomènes. Dans cette perspective, l'activité mentale associée au comportement est susceptible d'être expliquée par des causes physiques. (fr)
- Epifenomenalisme adalah teori filsafat budi yang menyatakan bahwa fenomena budi dihasilkan oleh proses fisik yang berlangsung di otak atau bahwa keduanya merupakan hasil dari suatu sebab bersama. Akibatnya, kesan bahwa budi dan perasaan menyebabkan efek fisik dapat dianggap sebagai ilusi. Teori ini bertentangan dengan gagasan bahwa fenomena budi mendorong proses fisik di otak. Misalnya, menurut teori ini, rasa takut tidak meningkatkan detak jantung, karena keduanya merupakan akibat dari sebab fisiologis bersama, yaitu tanggapan terhadap ancaman luar. Dalam bukunya yang berjudul , Daniel Dennett membagi epifenomenalisme menjadi epifenomenalisme dalam makna metafisis, yang meyakini epifenomena tidak menyebabkan apa-apa, dan epifenomenalisme "peluit uap" Huxley, yang menyatakan bahwa epifenomenalisme menyebabkan sesuatu tetapi tidak relevan secara fungsional (dianalogikan dengan peluit uap karena peluit uap tidak memengaruhi kerja lokomotif kereta). (in)
- 수반현상설(隨伴現象說, 영어: Epiphenomenalism)이란 심리철학에서 물질과 의식 사이의 인과관계에 대하여 논하는 형이상학적인 입장의 하나로서, 『의식이나 감각질은 물질의 물리적 상태에 부수하는 현상에 지나지 않으며, 물질에 대하여 어떠한 인과적 작용도 빚지 않는다』는 개념이다. 물질과 의식을 별개의 존재로 인식하는 이원론의 입장을 취하면서, 의식의 세계에서 일어나는 반응에는 반드시 그것에 대응하는 물질적 반응이 존재한다는 사고방식이다. (이 세상에서 일어나는 모든 물질적 반응에 있어서, 그 자리에 무언가의 의식이 자라난다고 하는 반대의 의미는 가지고 있지 않다.) 수반현상설과 대립하는 입장에 이 있다. (ko)
- Epifenomenalizm – pogląd filozoficzny według którego myśli oraz uczucia są epifenomenami fizycznych stanów mózgu, a nie realnymi procesami. (pl)
- 随伴現象説（ずいはんげんしょうせつ、Epiphenomenalism）とは、心の哲学において、物質と意識の間の因果関係について述べた形而上学的な立場のひとつで、『意識やクオリアは物質の物理的状態に付随しているだけの現象にすぎず、物質にたいして何の因果的作用ももたらさない』というもの。 物質と意識を別の存在であると捉える二元論の立場を取りつつ、意識の世界で起こる反応には、必ずそれに対応する物質的反応が存在するという考え方である。（この世で起こる物質的反応の全てにおいて、その場所に何らか意識が生じているかどうかという、逆の意味は有していない。）随伴現象説と対立する立場に相互作用説がある。 (ja)
- Epifenomenalisme is een stellingname in de filosofie van de geest, dat het subjectieve bewustzijn een volkomen machteloos bijverschijnsel van hersenprocessen is. Volgens deze visie zijn geestelijke verschijnselen slechts epifenomenen ofwel een nevenverschijnselen van fysische verschijnselen in de wereld. (nl)
- Em filosofia da mente, o epifenomenalismo é a visão segundo a qual alguns ou todos os estados mentais são meros epifenómenos (efeitos secundários ou sub-produtos) do estado físico do mundo. Então, o epifenomenalismo nega que a mente tenha qualquer influência no corpo ou em qualquer outra parte do mundo físico: enquanto que os estados mentais são causados por estados físicos, os estados mentais não têm influência nos estados físicos. Algumas versões do epifenomenalismo advogam que todos os estados mentais são inertes, enquanto outras advogam que apenas alguns estados mentais são inertes. A última versão muitas vezes diz que apenas aqueles tipos de estados mentais que são especialmente difíceis de justificar cientificamente são epifenomenológicos, tais como os estados mentais qualitativos (como por exemplo, a sensação de dor). (pt)
- Epifenomenalism är en uppfattning inom medvetandefilosofin att mentala fenomen orsakas av fysisk aktivitet i hjärnan men i sig inte påverkar denna aktivitet, alltså att människans medvetande är ett slags overksam biprodukt till hjärnans egentliga verksamhet. Ordet är skapat i anslutning till epifenomen, vilket kan översättas med "följdfenomen" eller "beledsagande" fenomen, och betecknar fenomen utan egen makt eller kraft att påverka något annat. (sv)
- Эпифеноменали́зм — теория в философии сознания, заключающаяся в том, что ментальные феномены являются эпифеноменами, то есть вызваны физическими процессами в мозгу, а не являются их причинами. Таким образом, впечатление о том, что мысли, чувства и ощущения влияют на физические процессы, является в определенной степени иллюзорным. К примеру, не чувство страха является причиной повышения сердцебиения, а оба процесса являются симптомами общей физиологической причины. Исторически эпифеноменализм возник как попытка решить проблему картезианского дуализма — каким образом могли бы взаимодействовать разум и тело. Ламетри, Лейбниц и Спиноза пытались каждый по-своему решить эту проблему. Идею о том, что даже если животное будет сознательным, это никак не повлияет на продуктивность его поведения, даже для животных уровня человека, была впервые высказана Ламетри. Гексли сравнивал ментальные феномены со свистком локомотива. Эпифеноменализм в основном нашёл свою нишу в методологическом или научном бихевиоризме. Вместо принятия позиций элиминативизма или фикционализма, позиций, которые отрицают наличие внутренних ментальных феноменов, бихевиорист мог принять позицию эпифеноменализма. Однако к 1960-м годам бихевиоризм столкнулся с рядом проблем и уступил место когнитивизму. Тем не менее со времен когнитивной революции некоторые философы высказывались в поддержку одной из форм эпифеноменализма. Более современные версии утверждают, что только субъективные аспекты ментальных состояний являются эпифеноменами. (ru)
- Епіфеноменалі́зм (від епіфеномен — вторинне явище) — теорія у філософії свідомості, яка полягає в тому, що ментальні феномени викликані фізичними процесами в мозку, а не є зовнішніми причинами. Таким чином, враження про те, що думки, почуття і відчуття впливають на фізичні процеси, є певною мірою ілюзорним . Приміром, не почуття страху є причиною підвищення серцебиття, а обидва процеси є симптомами загальної фізіологічної причини. Історично епіфеноменалізм виник як спроба розв'язання проблеми картезіанського дуалізму — яким чином могли б взаємодіяти розум і тіло. Ламетрі , Лейбніц і Спіноза намагалися кожен по-своєму розв'язати цю проблему. Ідею про те, що навіть якщо тварина була б свідомою, це ніяк не вплинуло б на результати її поведінки, навіть для тварин рівня людини, була вперше висловлена Ламетрі. Гакслі порівнював ментальні феномени зі свистком локомотива. Епіфеноменалізм в основному знайшов свою нішу в методологічному або науковому біхевіоризмі . Замість прийняття позицій елімінативізму або фікціоналізму, позицій, який заперечують наявність внутрішніх ментальних феноменів, біхевиорист міг прийняти позицію епіфеноменалізму. Однак, до 60-х років 20 століття біхевіоризм зіткнувся з низкою проблем і поступився місцем когнітивізму[джерело?]. Усе ж, з часів когнітивної революції деякі філософи[хто?] висловлювалися на підтримку однієї з форм епіфеноменалізму. Сучасніші версії стверджують, що тільки суб'єктивні аспекти ментальних станів є епіфеноменами[джерело?]. (uk)
- 副现象主义（ Epiphenomenalism ）属于一种身心哲学，认为基本的物理事件（包括感觉器官、神经冲动和肌肉收缩）与精神事件（思想、意识和认知）之间存在着单方面的因果关系。心理事件完全取决于物理机能，自身没有独立的存在或因果效力——仅仅是一个表象（appearance）。恐惧似乎会让心跳加快，但副现象主义的认为，导致心跳加快的是神经系统的状态。心理事件是一系列不能引发任何物理事件的溢出（overflow），具有非物理的属性，因此副现象主义也被看作是一种。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 수반현상설(隨伴現象說, 영어: Epiphenomenalism)이란 심리철학에서 물질과 의식 사이의 인과관계에 대하여 논하는 형이상학적인 입장의 하나로서, 『의식이나 감각질은 물질의 물리적 상태에 부수하는 현상에 지나지 않으며, 물질에 대하여 어떠한 인과적 작용도 빚지 않는다』는 개념이다. 물질과 의식을 별개의 존재로 인식하는 이원론의 입장을 취하면서, 의식의 세계에서 일어나는 반응에는 반드시 그것에 대응하는 물질적 반응이 존재한다는 사고방식이다. (이 세상에서 일어나는 모든 물질적 반응에 있어서, 그 자리에 무언가의 의식이 자라난다고 하는 반대의 의미는 가지고 있지 않다.) 수반현상설과 대립하는 입장에 이 있다. (ko)
- Epifenomenalizm – pogląd filozoficzny według którego myśli oraz uczucia są epifenomenami fizycznych stanów mózgu, a nie realnymi procesami. (pl)
- 随伴現象説（ずいはんげんしょうせつ、Epiphenomenalism）とは、心の哲学において、物質と意識の間の因果関係について述べた形而上学的な立場のひとつで、『意識やクオリアは物質の物理的状態に付随しているだけの現象にすぎず、物質にたいして何の因果的作用ももたらさない』というもの。 物質と意識を別の存在であると捉える二元論の立場を取りつつ、意識の世界で起こる反応には、必ずそれに対応する物質的反応が存在するという考え方である。（この世で起こる物質的反応の全てにおいて、その場所に何らか意識が生じているかどうかという、逆の意味は有していない。）随伴現象説と対立する立場に相互作用説がある。 (ja)
- Epifenomenalisme is een stellingname in de filosofie van de geest, dat het subjectieve bewustzijn een volkomen machteloos bijverschijnsel van hersenprocessen is. Volgens deze visie zijn geestelijke verschijnselen slechts epifenomenen ofwel een nevenverschijnselen van fysische verschijnselen in de wereld. (nl)
- Epifenomenalism är en uppfattning inom medvetandefilosofin att mentala fenomen orsakas av fysisk aktivitet i hjärnan men i sig inte påverkar denna aktivitet, alltså att människans medvetande är ett slags overksam biprodukt till hjärnans egentliga verksamhet. Ordet är skapat i anslutning till epifenomen, vilket kan översättas med "följdfenomen" eller "beledsagande" fenomen, och betecknar fenomen utan egen makt eller kraft att påverka något annat. (sv)
- 副现象主义（ Epiphenomenalism ）属于一种身心哲学，认为基本的物理事件（包括感觉器官、神经冲动和肌肉收缩）与精神事件（思想、意识和认知）之间存在着单方面的因果关系。心理事件完全取决于物理机能，自身没有独立的存在或因果效力——仅仅是一个表象（appearance）。恐惧似乎会让心跳加快，但副现象主义的认为，导致心跳加快的是神经系统的状态。心理事件是一系列不能引发任何物理事件的溢出（overflow），具有非物理的属性，因此副现象主义也被看作是一种。 (zh)
- الظاهراتية المصاحبة (Epiphenomenalism) هي مذهب فلسفي مهتم بمسألة العقل - الجسد والتي تقول بأن الأحداث الفيزيائية الأساسية (أعضاء الحس، الإشارات العصبية، والتقلصات العضلية) هي أحداث سببية قياساً إلى الأحداث العقلية الذهنية (الأفكار والوعي والإدراك). (ar)
- Ο Επιφαινομεναλισμός (εκ του επιφαινόμενου) είναι φιλοσοφική θεωρία κατά την οποία η συνείδηση δεν είναι τίποτε άλλο παρά επιφαινόμενο, δηλαδή πρόσθετο επακόλουθο ή συν-εκδηλωμένο φαινόμενο των νευρικών και φυσιολογικών γενικότερα λειτουργιών, εξ ου και η ονομασία της θεωρίας αυτής. Η συνείδηση δηλαδή δεν έχει ιδία υπόσταση αλλά και ούτε η ψυχή οντότητα που να μπορεί ουσιωδώς να συμβάλλει στη παραγωγή των ψυχικών φαινομένων. Τα δε λεγόμενα ψυχικά φαινόμενα, κατά τη θεωρία αυτή, δεν είναι παρά συνέπειες των φυσιολογικών λειτουργιών κυρίως του εγκέφαλου. (el)
- Epiphenomenalism is a position on the mind–body problem which holds that physical and biochemical events within the human body (sense organs, neural impulses, and muscle contractions, for example) are the sole cause of mental events (thought, consciousness, and cognition). According to this view, subjective mental events are completely dependent for their existence on corresponding physical and biochemical events within the human body, yet themselves have no influence over physical events. The appearance that subjective mental states (such as intentions) influence physical events is merely an illusion. For instance, fear seems to make the heart beat faster, but according to epiphenomenalism the biochemical secretions of the brain and nervous system (such as adrenaline)—not the experience o (en)
- Epifenomenalisme adalah teori filsafat budi yang menyatakan bahwa fenomena budi dihasilkan oleh proses fisik yang berlangsung di otak atau bahwa keduanya merupakan hasil dari suatu sebab bersama. Akibatnya, kesan bahwa budi dan perasaan menyebabkan efek fisik dapat dianggap sebagai ilusi. Teori ini bertentangan dengan gagasan bahwa fenomena budi mendorong proses fisik di otak. Misalnya, menurut teori ini, rasa takut tidak meningkatkan detak jantung, karena keduanya merupakan akibat dari sebab fisiologis bersama, yaitu tanggapan terhadap ancaman luar. (in)
- Dans le contexte de la philosophie de l'esprit, l'épiphénoménisme, ou épiphénoménalisme, est la thèse selon laquelle les phénomènes mentaux (croyances, désirs, émotions ou intentions) n'ont aucun pouvoir causal, et ne produisent donc aucun effet sur le corps ou sur les autres phénomènes mentaux. Pour la plupart des partisans de l'épiphénoménisme, seuls les aspects subjectifs de la vie mentale (les « qualia » ou la « conscience ») constituent des épiphénomènes. Dans cette perspective, l'activité mentale associée au comportement est susceptible d'être expliquée par des causes physiques. (fr)
- Em filosofia da mente, o epifenomenalismo é a visão segundo a qual alguns ou todos os estados mentais são meros epifenómenos (efeitos secundários ou sub-produtos) do estado físico do mundo. Então, o epifenomenalismo nega que a mente tenha qualquer influência no corpo ou em qualquer outra parte do mundo físico: enquanto que os estados mentais são causados por estados físicos, os estados mentais não têm influência nos estados físicos. Algumas versões do epifenomenalismo advogam que todos os estados mentais são inertes, enquanto outras advogam que apenas alguns estados mentais são inertes. A última versão muitas vezes diz que apenas aqueles tipos de estados mentais que são especialmente difíceis de justificar cientificamente são epifenomenológicos, tais como os estados mentais qualitativos (c (pt)
- Эпифеноменали́зм — теория в философии сознания, заключающаяся в том, что ментальные феномены являются эпифеноменами, то есть вызваны физическими процессами в мозгу, а не являются их причинами. Таким образом, впечатление о том, что мысли, чувства и ощущения влияют на физические процессы, является в определенной степени иллюзорным. К примеру, не чувство страха является причиной повышения сердцебиения, а оба процесса являются симптомами общей физиологической причины. (ru)
- Епіфеноменалі́зм (від епіфеномен — вторинне явище) — теорія у філософії свідомості, яка полягає в тому, що ментальні феномени викликані фізичними процесами в мозку, а не є зовнішніми причинами. Таким чином, враження про те, що думки, почуття і відчуття впливають на фізичні процеси, є певною мірою ілюзорним . Приміром, не почуття страху є причиною підвищення серцебиття, а обидва процеси є симптомами загальної фізіологічної причини. (uk)
|
