| dbpedia-owl:abstract
| - A Democracia deliberativa, criada pelo alemão Jürgen Habermas, constitui-se como um modelo ou processo de política democrática caracterizado por um conjunto de pressupostos teórico-normativos que incorporam a participação da sociedade civil na regulação da vida coletiva. Trata-se de um conceito que contraria o liberalismo e está fundamentalmente ancorado na ideia de que a legitimidade das decisões e ações políticas deriva da deliberação pública da maioria, pelos cidadãos, em geral, livres e iguais. É fundamental levar em conta que, em princípio, o conceito de "deliberação" pode se relacionar a dois tipos de situação: uma primeira, na qual o que está em jogo é, de fato, o poder de decidir (isto é, quando uma decisão se mostra mandatória); uma segunda situação, relativa preferencialmente à disposição dos agentes em discutir, com a finalidade de aprimorar suas perspectivas de mundo (sem, necessariamente, precisar ser tomada uma decisão). Com sua base no exercício da razão comunicacional, a democracia deliberativa está fundada na premissa de que cidadãos e representantes políticos se devem justificativas mútuas. Essa troca de justificativas construiriam soluções mais legítimas e complexas e pode viabilizar um esclarecimento recíproco dos cidadãos e a formação da opinião pública. Para muitos estudiosos, a troca é vista como a base do debate público e é fundamental para a legitimidade democrática de uma sociedade.
- Nelle scienze politiche la democrazia dialogico-deliberativa (o semplicemente deliberativa) è una forma di governo democratico nel quale la volontà del popolo non viene espressa tramite l'elezione di rappresentanti (democrazia rappresentativa), ma attraverso un processo deliberativo diretto da parte dello stesso (es. e-democracy tramite Web 2.0).
- Деліберативна (дорадча) демократія — це модель демократії, при якій прийняття політичних рішень, формулювання політичного порядку і розгляд спірних питань ґрунтується на деліберативній громадській думці. Під деліберативною громадською думкою розуміється думка, що формується в рамках раціонального і аргументованого публічного дискурсу, спрямованого на досягнення консенсусу. У сучасній науці немає єдиної думки щодо розуміння сутності деліберативної демократії і її інституційних характеристик. Теоретики деліберативного підходу прагнуть розробити систему, котра могла б заповнити недоліки сучасної моделі представницької демократії. Більшість дослідників говорять про наділення громадянського суспільства правом вести дискусії про політичні рішення і впливом на представницьку владу за умови забезпечення повної інформованості і свідомості громадськості. Автором поняття «деліберативна демократія» вважається політолог Джозеф Бессет, який вперше вжив цей термін у 1980 році в роботі «Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government». Також одним із найвідоміших теоретиків деліберативної демократії є Юрґен Габермас.
- El término democracia deliberativa "designa un modelo normativo –un ideal regulativo– que busca coordinar la noción de democracia representativa al uso mediante la adopción de un procedimiento colectivo de toma de decisiones políticas que incluya la participación activa de todos los potencialmente afectados por tales decisiones, y que estaría basado en el principio de la deliberación, que implica la argumentación y discusión pública de las diversas propuestas". La noción de democracia deliberativa fue acuñada por en 1980, que la reelaboró y argumentó de nuevo en 1994. Desde entonces, numerosos filósofos y politólogos han contribuido a desarrollar la concepción deliberativa de la democracia, entre otros Jürgen Habermas, Jon Elster, , John S. Dryzek, Carlos Santiago Nino, Amy Gutmann, James Fishkin, y Seyla Benhabib.
- 熟議民主主義（じゅくぎみんしゅしゅぎ、英語: Deliberative democracy）は、を重んじる民主主義の形態を指す。ここでいう熟議とは、他者の意見に耳を傾けながら自らの立場を修正しようとする態度を持って議論することを指す。熟議民主主義は「多数による横暴」に陥りかねない民主主義のあり方と対比される。 熟議民主主義では平等主義的な熟議の実施が一般に好まれるが、議会など選ばれたエリート間の熟議を強調する論者もいる。また、市民社会における熟議を重視する立場と議会など既存の制度内での熟議を重視する立場とがある。 古くはアリストテレスが、市民が公共の場において法を議論することの重要性を論じた。現代になって熟議民主主義の概念を再興したのはユルゲン・ハーバーマスである。熟議民主主義の論者としては他にエイミー・ガットマン、ヤン・エルスター、、ジェイムズ・フィシュキンがいる。
- Die Deliberative Demokratie (entlehnt von lateinisch deliberatio ‚Beratschlagung, Überlegung‘) betont öffentliche Diskurse, öffentliche Beratung, die Teilhabe der Bürger an öffentlicher Kommunikation und das Zusammenwirken von Deliberation und Entscheidungsprozess. Der Begriff Deliberative Demokratie bezeichnet sowohl demokratietheoretische Konzepte, in denen die öffentliche Beratung zentral ist, als auch deren praktische Umsetzung. Wesentliches Kennzeichen einer deliberativen Demokratie ist der öffentliche Diskurs über alle politischen Themen, der auch als „Deliberation“ bezeichnet wird. Als inputorientiertes Demokratiemodell, das der politischen Willensbildung der Bürger großes Gewicht beimisst, wird die Diskurs-orientierte Deliberative Demokratie von Manfred G. Schmidt trotz der erheblichen Unterschiede zusammen mit der entscheidungsorientierten partizipatorischen Demokratie den beteiligungszentrierten Demokratietheorien zugeordnet. Der Begriff Deliberative Demokratie wurde von in dem 1980 erschienenen Buch Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government geprägt und in dem 1994 erschienenen Buch The Mild Voice of Reason weiter ausgearbeitet. Wichtige Theoretiker Deliberativer Demokratie sind außerdem Jürgen Habermas und John Rawls. Weiterhin haben u. a. Seyla Benhabib, , , , Jon Elster, Amy Gutmann, Amartya Sen und diese demokratietheoretische Denkrichtung aufgegriffen. , der sich für ein Bedingungsloses Grundeinkommen einsetzt, spricht sich ebenfalls für diese Demokratieform aus. In Abgrenzung zur Deliberativen Demokratie entscheiden in der Direkten Demokratie wie in der Demarchie die Bürger selbst.
- Deliberatieve democratie is een vorm van publieke waarin informatievergaring, overleg en de uitwisseling van argumenten centraal staan. Het begrip werd voor het eerst gebruikt door Joseph M. Bessette in zijn publicatie Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government uit 1981. Invloedrijke auteurs die aan de grondslag liggen van de idee van deliberatieve democratie zijn onder andere politiek filosoof John Rawls en socioloog Jürgen Habermas. Deliberatieve democratie is een aanvullend alternatief voor zowel directe democratie als vertegenwoordigende democratie. In een systeem van directe democratie beslissen alle kiesgerechtigde burgers over een bepaalde kwestie, doorgaans via referendum. In een systeem van vertegenwoordigende (representatieve) democratie verkiezen burgers vertegenwoordigers die een mandaat krijgen om in naam van de bevolking politieke knopen door te hakken. Bij deliberatieve democratie is het streefdoel met een diverse groep gewone burgers (vaak een representatieve steekproef van de bevolking, bepaald door loting) tot een politiek besluit te komen, nadat burgers adequaat geïnformeerd zijn over de problematiek en de nodige tijd kregen om met elkaar te overleggen over de best mogelijke oplossing. Burgers delegeren dus niet het besluitvormingsproces naar politici (zoals in een systeem van vertegenwoordigende democratie). Van burgers wordt evenmin verwacht dat ze meteen tot een individueel oordeel komen (zoals in een referendum). Besluitvorming ontstaat bij deliberatieve democratie in een collectief proces waarbij argumentatie centraal staat. Dit overleg vindt plaats in relatief kleine groepen om daadwerkelijke actieve participatie en uitwisseling van argumenten te bevorderen. Bij deliberatieve democratie zijn betrokkenheid op het algemene belang en het verzekeren van een gelijke stem van alle deelnemers in het besluitvormingsproces centrale elementen. Een experiment in deliberatieve democratie werd in 2011 in België opgezet met het burgerforum . In Frankrijk ging in 2019 op initiatief van president Macron, en in antwoord op de Protestbeweging van de gele hesjes, de Convention citoyenne pour le climat van start. Een panel van 150 burgers zou de overheid adviezen overmaken voor het klimaatbeleid, maar met de adviezen werd nauwelijks rekening gehouden.
- Делиберативная (совещательная) демократия — это модель демократии, при которой принятие политических решений, формулировка политической повестки и рассмотрение спорных вопросов основывается на делиберативном общественном мнении. Под делиберативным общественным мнением понимается мнение, формирующееся в рамках рационального и аргументированного публичного дискурса, направленного на достижение консенсуса. В современной науке нет единого мнения относительно понимания сущности делиберативной демократии и её институциональных характеристик. Теоретики делиберативного подхода стремятся разработать систему, которая могла бы восполнить недостатки современной модели представительной демократии. Большинство исследователей говорят о наделении гражданского общества правом вести дискуссии о политических решениях и влиянием на представительную власть при условии обеспечения полной информированности и сознательности общественности. Автором понятия «делиберативная демократия» считается политолог Джозеф Бессет, впервые употребивший этот термин в 1980 году в работе «Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government».
- Demokrasi deliberatif atau demokrasi diskursif adalah ragam demokrasi yang menjadikan deliberasi sebagai elemen utama dalam proses pengambilan keputusan. Dalam sistem ini, legitimasi undang-undang bukan berasal dari pemungutan suara, tetapi dari deliberasi yang dilakukan secara bebas tanpa tekanan dari pihak lain. Apabila pengambil keputusan tidak dapat mencapai kesepakatan, pemungutan suara dapat dilaksanakan. Istilah "demokrasi deliberatif" pertama kali dicetuskan oleh Joseph M. Bessette dalam karyanya yang diterbitkan pada tahun 1980, Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government.
- Deliberativ demokrati, samtalsdemokrati eller diskursiv demokrati är en tankeskola som pekar på samtalets och kommunikationens roll för att utveckla och förstärka demokratin.
- تُعتبر الديمقراطية التداولية أو الديمقراطية التشاورية شكلًا من أشكل الديمقراطية التي يحدث فيها تداول فعلي للسلطة وصناعة القرار. وهي ترتكز على رأي الأغلبية أو التوافق على اتخاذ القرار. تختلف الديمقراطية التداولية عن نظرية الديمقراطية التقليدية في وجود تداول حقيقي للسلطة لا مجرد التصويت، وهي المصدر الرئيسي لتشريع القوانين. في الوقت الذي يُنظر فيه للديمقراطية التداولية على أنها عبارة عن مزيج من الديمقراطية التمثيلية والديمقراطية المباشرة، فإن العلاقة الفعلية بينهما تتعرض دائمًا للاضطرابات. يستخدم الممارسون والباحثون في الجوانب النظرية هذا المصطلح للدلالة على الهيئات التمثيلية التي يتداول أعضاؤها بشكل عملي ومطلق التشريعات بدون توزيع متساوٍ للسلطة، بينما يستخدم آخرون هذا المصطلح حصرًا للدلالة على اتخاذ القرار بشكل مباشر من قبل المواطنين العاديين كما في الديمقراطية المباشرة. صيغ مصطلح «الديمقراطية التداولية» في الأصل من قبل جوزيف بيزيتي في عمله عام 1980 الديمقراطية التداولية: مبدأ الأغلبية في الحكومات الجمهورية.
- 숙의 민주주의(熟議民主主義, deliberative democracy)는 '심의 민주주의(discursive democracy)'라고도 불린다. 숙의 민주주의 또는 심의 민주주의란 숙의(deliberation)가 의사결정의 중심이 되는 민주주의 형식이다. 이것은 합의적(consensus) 의사결정과 다수결 원리의 요소를 모두 포함한다. 숙의 민주주의에서 법을 정당화하는 가장 중요한 요건은 단순한 투표를 넘어선 실제적인 숙의라는 점에서 전통적 민주주의 이론과 다르다. 숙의 민주주의는 대의 민주주의와 직접 민주주의 모두와 양립할 수 있다. 어떤 전문가들과 이론가들은 이 용어를, 그 구성원들이 권한을 불평등하게 배분하지 않고 법안을 실제적으로 숙의하는 대의기구들을 아우르는 데 사용한다. 반면에 다른 이론가들은 전적으로, 직접 민주주의에서 일반 시민들(lay citizens)에 의한 직접적인 의사결정을 지칭하는 데 이 용어를 사용한다. "숙의 민주주의"라는 용어는 “Joseph M. Bessette가 1980년 저술한 <숙의 민주주의: 공화 정부에서 다수 원리>(Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government)에서 처음으로 사용하였다.
- Deliberative democracy or discursive democracy is a form of democracy in which deliberation is central to decision-making. It adopts elements of both consensus decision-making and majority rule. Deliberative democracy differs from traditional democratic theory in that authentic deliberation, not mere voting, is the primary source of legitimacy for the law. Deliberative democracy is closely related to consultative democracy, in which public consultation with citizens is central to democratic processes. While deliberative democracy is generally seen as some form of an amalgam of representative democracy and direct democracy, the actual relationship is usually open to dispute. Some practitioners and theorists use the term to encompass representative bodies whose members authentically and practically deliberate on legislation without unequal distributions of power, while others use the term exclusively to refer to decision-making directly by lay citizens, as in direct democracy. The term "deliberative democracy" was originally coined by Joseph M. Bessette in his 1980 work Deliberative Democracy: The Majority Principle in Republican Government.
- 审议式民主（英語：deliberative democracy），又称商讨式民主（英語：discursive democracy）、协商民主、商议民主，指称公民就一项政策或议题，经过深思熟虑後，与不同意见者进行理性对话，在相互推理、辩论和论争后，得出共同可以接受的意见的一种民主形式，以讨论和协商为核心。与传统民主制度的主要不同，在于传统民主制度特别重视投票，而审议民主，在投票之外，也将审议当成法律的合法性来源之一。简言之，审议民主就是在宪政民主的体制下重视的精神。审议民主的基本精神在于审议民主的制度设计，可以使公民在平等、自由地参与公共事务时，经由意见交换、理性讨论和论辩的过程，最后达成较为合理的决策。西方政治学家一般将协商民主视为对当代自由主义民主思想的“矫正”或超越，研究的目的主要是为了解决选举民主的困境，弥补选举民主的缺陷。
- L'idée principale de la démocratie délibérative, inspirée par les théories de John Rawls et de Jürgen Habermas, est qu'une décision politique est réellement légitime lorsqu’elle procède de la délibération publique de citoyens égaux. Par rapport à la démocratie participative, elle met l’accent sur l’exigence de débats argumentés entre les citoyens.
|
| comment
| - 숙의 민주주의(熟議民主主義, deliberative democracy)는 '심의 민주주의(discursive democracy)'라고도 불린다. 숙의 민주주의 또는 심의 민주주의란 숙의(deliberation)가 의사결정의 중심이 되는 민주주의 형식이다. 이것은 합의적(consensus) 의사결정과 다수결 원리의 요소를 모두 포함한다. 숙의 민주주의에서 법을 정당화하는 가장 중요한 요건은 단순한 투표를 넘어선 실제적인 숙의라는 점에서 전통적 민주주의 이론과 다르다. 숙의 민주주의는 대의 민주주의와 직접 민주주의 모두와 양립할 수 있다. 어떤 전문가들과 이론가들은 이 용어를, 그 구성원들이 권한을 불평등하게 배분하지 않고 법안을 실제적으로 숙의하는 대의기구들을 아우르는 데 사용한다. 반면에 다른 이론가들은 전적으로, 직접 민주주의에서 일반 시민들(lay citizens)에 의한 직접적인 의사결정을 지칭하는 데 이 용어를 사용한다.
- Nelle scienze politiche la democrazia dialogico-deliberativa (o semplicemente deliberativa) è una forma di governo democratico nel quale la volontà del popolo non viene espressa tramite l'elezione di rappresentanti (democrazia rappresentativa), ma attraverso un processo deliberativo diretto da parte dello stesso (es. e-democracy tramite Web 2.0).
- 熟議民主主義（じゅくぎみんしゅしゅぎ、英語: Deliberative democracy）は、を重んじる民主主義の形態を指す。ここでいう熟議とは、他者の意見に耳を傾けながら自らの立場を修正しようとする態度を持って議論することを指す。熟議民主主義は「多数による横暴」に陥りかねない民主主義のあり方と対比される。 熟議民主主義では平等主義的な熟議の実施が一般に好まれるが、議会など選ばれたエリート間の熟議を強調する論者もいる。また、市民社会における熟議を重視する立場と議会など既存の制度内での熟議を重視する立場とがある。 古くはアリストテレスが、市民が公共の場において法を議論することの重要性を論じた。現代になって熟議民主主義の概念を再興したのはユルゲン・ハーバーマスである。熟議民主主義の論者としては他にエイミー・ガットマン、ヤン・エルスター、、ジェイムズ・フィシュキンがいる。
- Demokrasi deliberatif atau demokrasi diskursif adalah ragam demokrasi yang menjadikan deliberasi sebagai elemen utama dalam proses pengambilan keputusan. Dalam sistem ini, legitimasi undang-undang bukan berasal dari pemungutan suara, tetapi dari deliberasi yang dilakukan secara bebas tanpa tekanan dari pihak lain. Apabila pengambil keputusan tidak dapat mencapai kesepakatan, pemungutan suara dapat dilaksanakan.
- Deliberative democracy or discursive democracy is a form of democracy in which deliberation is central to decision-making. It adopts elements of both consensus decision-making and majority rule. Deliberative democracy differs from traditional democratic theory in that authentic deliberation, not mere voting, is the primary source of legitimacy for the law. Deliberative democracy is closely related to consultative democracy, in which public consultation with citizens is central to democratic processes.
- A Democracia deliberativa, criada pelo alemão Jürgen Habermas, constitui-se como um modelo ou processo de política democrática caracterizado por um conjunto de pressupostos teórico-normativos que incorporam a participação da sociedade civil na regulação da vida coletiva.
- Деліберативна (дорадча) демократія — це модель демократії, при якій прийняття політичних рішень, формулювання політичного порядку і розгляд спірних питань ґрунтується на деліберативній громадській думці. Під деліберативною громадською думкою розуміється думка, що формується в рамках раціонального і аргументованого публічного дискурсу, спрямованого на досягнення консенсусу.
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
