| dbpedia-owl:abstract
| - Cedera sumsum tulang belakang merujuk pada semua cedera di sumsum tulang belakang yang disebabkan oleh trauma benturan atau pukulan, bukan penyakit. Gejala cedera ini sangat bervariasi, tergantung pada letak sumsum tulang belakang dan yang rusak, mulai dari nyeri, kelumpuhan, hingga inkontinensia. Penanganan cedera sumsum tulang belakang dimulai dengan menahan tulang belakang dan mengendalikan pembengkakan untuk mencegah kerusakan yang lebih parah. Metode penanganan juga sangat bervariasi, tergantung pada letak dan taraf cedera. Sebagian besar pasien cedera sumsum tulang belakang memerlukan terapi dan rehabilitasi fisik, terutama apabila cedera tersebut mengganggu kegiatan sehari-hari pasien. Cedera sumsum tulang belakang disebabkan oleh banyak hal, tetapi umumnya trauma berat akibat kecelakaan kendaraan bermotor, jatuh, cedera saat olahraga, dan kekerasan.
- Травма спинного мозку — це пошкодження спинного мозку внаслідок зовнішнього механічного впливу, що викликає тимчасові або постійні зміни його функцій: втрату рухової функції та мʼязової активності, порушення чутливості або вегетативних функцій в частинах тіла, що інервуються (функціонально обслуговуються) спинним мозком, зазвичай, нижче рівня травми. Травма може виникнути на будь-якому рівні спинного мозку і може викликати повне пошкодження, та цілковиту втрату відчуттів і функцій м'язів; або неповне, коли ще деякі нервові сигнали здатні пройти повз травмовану ділянку спинного мозку. Залежно від локалізації та тяжкості пошкодження симптоми різняться, від затерплості до паралічу та нетримання сечі. Довгострокові результати також варіантні — від повного одужання до постійної тетраплегії (квадриплегії) або параплегії. Ускладнення можуть включати атрофію м'язів, пролежні, інфекції та проблеми з диханням через параліч чи парез дихальної мускулатури. У більшості випадків пошкодження спинного мозку є наслідком фізичної травми, наприклад, автомобільної аварії, вогнепального поранення, падіння або спортивної травми, але воно може бути й наслідком немеханічних причин, таких як зараження, недостатнє кровопостачання та пухлини. Трохи більше половини травм припадають на шийний відділ хребта, тоді як 15 % — на кожен з відділів, а саме: грудний, межу між грудним та поперековим, та окремо поперековий відділ хребта. Діагностика, як правило, ґрунтується на неврологічному обстеженні та медичній візуалізації. Профілактика та лікування Профілактичні заходи щодо травм спинного мозку включають:
* індивідуальні заходи, такі як використання техніки безпеки,
* суспільні заходи, такі як правила безпеки в спорті та дорожньому русі, та
* вдосконалення обладнання. Лікування травми спинного мозку починається з імобілізації (обмеження рухів хребта) та підтримки адекватного артеріального тиску. Кортикостероїди згідно з останніми дослідженнями, з точки зору доказової медицини, не виявились корисними. Інші методи лікування залежать від місця та ступеню травми та коливаються від постільного режиму до оперативного втручання. У багатьох випадках травми спинного мозку потребують тривалої фізичної реабілітації та ерготерапії, особливо у випадках, коли внаслідок пошкоджень різко знижується якість життя й неможлива звична щоденна активність. Кількість травмованих осіб є досить високою навіть у розвинених країнах. Наприклад, у США щороку травмує спинний мозок близько 12 000 осіб. Найбільш ураженою групою є молоді чоловіки. З середини 20 століття досягнуто великого прогресу в лікуванні спинальних травм. Сучасні інноваційні підходи включають імплантацію стовбурових клітин, спеціальні матеріали для підтримки тканин, епідуральну стимуляцію спинного мозку та роботизовані екзоскелети.
- Una lesione spinale o midollare (o mielolesione) è una lesione del midollo spinale, che può comportare l'interruzione delle vie nervose ascendenti e discendenti con conseguente mutamento, temporaneo o permanente, delle sue normali funzioni motorie, sensoriali o autonomiche. A seconda della posizione e della gravità del danno lungo il midollo spinale, i sintomi possono variare notevolmente, dal dolore o intorpidimento alla paralisi alla incontinenza urinaria. La prognosi varia ampiamente, dal recupero completo alla tetraplegia irreversibile (detta anche quadriplegia) quando vi sono lesioni a livello del rachide cervicale o paraplegia nelle lesioni inferiori. Le complicazioni che possono verificarsi a breve e a lungo termine dopo l'infortunio sono le piaghe da decubito, infezioni, atrofia muscolare e problemi respiratori. Di solito le lesioni spinali sono il risultato di traumi fisici, come incidenti stradali, colpi di pistola, cadute o infortuni sportivi, ma può anche derivare da cause non traumatiche come infezioni, insufficiente flusso di sangue o pressione causata da una massa tumorale. La prevenzione comprende l'adozione di misure individuali come l'utilizzo di dispositivi di protezione individuale così come la promozione di norme inerenti alla sicurezza nello sport e nel traffico stradale. Il trattamento delle lesioni del midollo spinale inizia con la stabilizzazione della colonna vertebrale e controllare l'infiammazione per prevenire ulteriori danni. Eventuali ulteriori interventi chirurgici possono rendersi necessari a seconda della posizione e dell'estensione della lesione. In molti casi, le lesioni del midollo spinale richiedono una terapia a lungo termine, sia fisica che occupazionale per la riabilitazione. Conosciuta fin dai tempi antichi per essere una ferita molto grave e a lungo ritenuta incurabile, la lesione del midollo spinale ha visto grandi miglioramenti nella sua cura a partire dalla metà del XX secolo. La ricerca di nuovi trattamenti per le lesioni del midollo spinale comprendono l'ipotermia controllata, l'impianto di cellule staminali e esoscheletri robotici indossabili.
- A spinal cord injury (SCI) is damage to the spinal cord that causes temporary or permanent changes in its function. Symptoms may include loss of muscle function, sensation, or autonomic function in the parts of the body served by the spinal cord below the level of the injury. Injury can occur at any level of the spinal cord and can be complete, with a total loss of sensation and muscle function at lower sacral segments, or incomplete, meaning some nervous signals are able to travel past the injured area of the cord up to the Sacral S4-5 spinal cord segments. Depending on the location and severity of damage, the symptoms vary, from numbness to paralysis, including bowel or bladder incontinence. Long term outcomes also range widely, from full recovery to permanent tetraplegia (also called quadriplegia) or paraplegia. Complications can include muscle atrophy, loss of voluntary motor control, spasticity, pressure sores, infections, and breathing problems. In the majority of cases the damage results from physical trauma such as car accidents, gunshot wounds, falls, or sports injuries, but it can also result from nontraumatic causes such as infection, insufficient blood flow, and tumors. Just over half of injuries affect the cervical spine, while 15% occur in each of the thoracic spine, border between the thoracic and lumbar spine, and lumbar spine alone. Diagnosis is typically based on symptoms and medical imaging. Efforts to prevent SCI include individual measures such as using safety equipment, societal measures such as safety regulations in sports and traffic, and improvements to equipment. Treatment starts with restricting further motion of the spine and maintaining adequate blood pressure. Corticosteroids have not been found to be useful. Other interventions vary depending on the location and extent of the injury, from bed rest to surgery. In many cases, spinal cord injuries require long-term physical and occupational therapy, especially if it interferes with activities of daily living. In the United States, about 12,000 people a year survive a spinal cord injury. The most commonly affected group are young adult males. SCI has seen great improvements in its care since the middle of the 20th century. Research into potential treatments includes stem cell implantation, hypothermia, engineered materials for tissue support, epidural spinal stimulation, and wearable robotic exoskeletons.
- Poranění míchy nebo míšní poranění, lék. též míšní léze je souborný název pro devastující změny v míše, které způsobí dočasně nebo trvale změny její funkce. Změnou je například ztráta motoriky, čití nebo autonomních funkcí těla využívajících míchu pod místem míšní léze.
- Rückenmarksverletzungen oder Rückenmarksläsionen werden anhand des Ausmaßes der Schäden des Rückenmarks in drei Stadien eingeteilt. Sonderformen sind das Konus-Kauda-Syndrom und das Brown-Séquard-Syndrom.
- 脊髓損傷指的是對脊髓造成的暫時性或永久性的損傷，這可能會導致脊髓功能喪失。常見的成因爲車禍等造的外傷、或貫穿性脊髓炎等相關疾病，根據損傷位置的不同，病情也會有所差異，從完全無徵兆到半身不遂、完全癱瘓都可能存在。 針對不同情況的脊髓損傷的治療包括穩固脊椎、控制炎症等。很多時候，特別是在已經對患者行動造成影響的情況下，脊髓損傷都需要長期的理療。一些新的療法也正在開發之中。
- ينتج عن إصابة النخاع الشوكي (أو الحبل الشوكي) اعتلال في النخاع أو ضرر على المادة البيضاء أو الألياف العصبية النخاعية التي تنقل الحس والإشارات الحركية من وإلى الدماغ. الإصابة قد تتسبب أيضاً بالضرر على المادة الرمادية في الجزء المركزي من النخاع الشوكي مؤدية إلى فقدان عصبونات بينية أو خلايا عصبية حركية. تأتي إصابات الحبل الشوكي نتيجة لأسباب عدة، منها: 1.
* الصدمات: حوادث السير، السقوط، إطلاق النار، الإصابات الحربية... إلخ. 2.
* الأورام: Meningiomas astrocytomas Ependymomas.
- Ryggmärgsskada är en skada på ryggmärgen, som leder till olika slags rubbningar i nervsystemet, känselbortfall och motorisk bortfall (förlamning). Det finns flera sätt att dela in ryggmärgsskador, de kan vara traumatiska (orsakade av yttre våld) eller icke-traumatiska. Vidare delar man in skadorna i kompletta (hela ryggmärgen har gått av på aktuella skadeområdet) eller icke kompletta. När man klassificerar de skadade så talar man om tetraplegi eller paraplegi. Tetra betyder 4 och para 2 och refererar till antalet extremiteter som är berörda. En tetraplegiker har en skada på någon halskota och det påverkar armar och ben, medan en paraplegiker inte har någon nedsatt funktion i armarna, men i benen.
- La lesión de médula espinal o mielopatía es una alteración de la médula espinal que puede provocar una pérdida de sensibilidad y/o de movilidad. Es importante señalar que la médula espinal no tiene que ser seccionada completamente para sufrir una pérdida de función. De hecho la mayoría de médulas espinales, permanecen intactas tras una lesión de médula espinal.La lesión medular no siempre guarda relación con una lesión de espalda o de cuello como pueden ser roturas de discos, , etc. Es posible lesionarse el cuello o la espalda y que la médula espinal no sufra ningún daño. Es una emergencia médica cuya mala evolución puede determinar un estado de parálisis permanente que dependerá del nivel al que se produzca la compresión, con mayor afectación cuanta mayor sea la cercanía al cerebro.
- As lesões da medula espinhal causam mielopatia ou lesão à substância branca ou tratos de fibra mielinizada que carregam informações do cérebro e para o cérebro.
- Un traumatisme médullaire ou traumatisme de la moelle épinière (ou moelle spinale) met en jeu le pronostic vital immédiat ou retardé. Il est à l'origine de troubles moteurs et sensitifs, et de troubles des fonctions neuro-végétatives. La médicalisation systématique et les progrès de la prise en charge pré-hospitalière ont permis d'améliorer considérablement la survie de ces blessés. L'évolution des connaissances, notamment dans la physiopathologie des lésions cellulaires, fait proposer régulièrement de nouvelles attitudes thérapeutiques, parfois controversées.Le traumatisé médullaire est un malade extrêmement fragile, en particulier à la phase initiale. Il justifie pleinement une prise en charge spécialisée. La conjonction des efforts du SMUR et des services spécialisés doit permettre après un séjour en réanimation, son transfert en service de rééducation et de réadaptation avec une autonomie respiratoire recouvrée, un rachis stable, et un potentiel de récupération intact. Si des traitements médicaux spécifiques comme la méthylprédnisolone ouvrent une voie riche d'espoir, il ne faut pas pour autant négliger des principes généraux simples dès la prise en charge médicale de ces patients : bonne oxygénation, bonne perfusion médullaire. La place de la chirurgie ou des traitements orthopédiques semble mieux précisée ; si la logique favoriserait une décompression et une stabilisation précoces, les éléments de certitude sont encore manquants chez l'homme.
- 脊髄損傷（せきずいそんしょう、英語: Spinal Cord Injury）は、主として脊柱に強い外力が加えられることにより脊椎を損壊し、脊髄に損傷をうける病態である。また、脊髄腫瘍やヘルニアなど内的原因によっても類似の障害が発生する。略して脊損（せきそん）とも呼ばれる。 脊髄を含む中枢神経系は末梢神経と異なり、一度損傷すると修復・再生されることは無い。現代の医学でも、これを回復させる決定的治療法は未だ存在しない。
- Una lesió medul·lar és un dany a la medul·la espinal que causa canvis temporals o permanents en la seva funció.La seva interrupció produeix paràlisi de la mobilitat voluntària i absència de tota sensibilitat per sota de la zona afectada; i a més de falta de control sobre els esfínters de la micció i de l'evacuació intestinal, trastorns en el camp de la sexualitat i la fertilitat, alteracions del sistema nerviós vegetatiu i risc d'altres complicacions (úlceres per decúbit, espasticitat, processos renals…).
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)