| dbpedia-owl:abstract
| - يشير مفهوم الخيانة الغربية إلى الرأي القائل إن المملكة المتحدة وفرنسا لم تفيا بالتزاماتهما القانونية، والدبلوماسية، والعسكرية، والأخلاقية تجاه دولتيّ تشيكوسلوفاكيا وبولندا خلال مقدّمات الحرب العالمية الثانية وعقبها. ويُشير أحيانًا إلى المعاملة التي لاقتها غيرها من الدول الأوروبية الوسطى والشرقية في ذلك الوقت. يشير المفهوم إلى عدة أحداث، بما فيها التعامل مع تشيكوسلوفاكيا خلال معاهدة ميونيخ والاحتلال الألماني الذي نجم عنها، وتقاعس فرنسا والمملكة المتحدة عن عون بولندا خلال غزو ألمانيا النازية والاتحاد السوفيتي لأراضيها في العام 1939. يُشير المصطلح نفسه إلى التنازلات التي قدمتها الولايات المتحدة والمملكة المتحدة إلى الاتحاد السوفيتي خلال مؤتمرات طهران، ويالطا، وبوتسدام في إشارةٍ إلى مواقفهما السلبية خلال انتفاضة وارسو ضد الاحتلال النازي، وأحداث ما بعد الحرب، وتسليم المنطقة لتدخل ضمن مجال النفوذ السوفيتي وإقامة الكتلة الشرقية. من ناحية تاريخية، ارتبطت هذه الآراء ارتباطًا وثيقًا ببعض الأحداث ذات الأهمية الجيوسياسية الكُبرى في القرن العشرين، بما فيها صعود الرايخ الثالث (ألمانيا النازية)، وتعاظم هيمنة الاتحاد السوفيتي كقوة عظمى تسيطر على أجزاء واسعة من أوروبا، وعقد العديد من المعاهدات والتحالفات والمواقف التي اتُّخذت خلال الحرب العالمية الثانية وبعدها وصولًا إلى فترة الحرب الباردة.
- «Западное предательство» (англ. Western betrayal, польск. Zachodnia zdrada, словацк. Západná zrada или «предательство Запада», чеш. zrada Západu, польск. zdrada Zachodu) — термин с негативной оценочной коннотацией, описывающий политику ряда западных стран в отношении Польши и других стран Восточной Европы накануне, во время и в первые годы после окончания Второй мировой войны. Таким термином описывают действия Великобритании и Франции во время Мюнхенской конференции с последующими оккупацией и разделом Чехословакии нацистской Германией, а также отказ западных союзников оказать помощь Польше после вторжения Германии и СССР в 1939 году. Тот же термин употребляют, описывая уступки, сделанные США и Великобританией по отношению к СССР на Тегеранской, Ялтинской и Потсдамской конференциях, и их позицию во время Варшавского восстания, а также к послевоенным событиям, которые выделили регион в советскую сферу влияния и создали коммунистический Восточный блок. Исторически такие взгляды были переплетены с некоторыми из наиболее значимых геополитических событий XX века, включая возникновение и рост могущества Третьего Рейха (нацистской Германии), рост Советского Союза (СССР) как доминирующей сверхдержавы с контролем над значительной частью Европы, а также различные договоры, союзы и позиции, принятые во время и после Второй Мировой Войны и продолжающиеся во время холодной войны.
- Концепт За́хідна зра́да відноситься до погляду, що Об'єднане Королівство і Франція не змогли виконати свої правові, дипломатичні, військові та моральні зобов'язання по відношенню до Чеської та Польської націй Центральної Європи під час прелюдії, до та після Другої світової війни. Зокрема, це відноситься до поводження із Чехословаччиною під час Мюнхенської конференції із подальшою окупацією та поділом Третім Рейхом, а також відмови західних союзників надати допомогу Польщі після вторгнення Німеччини і СРСР у 1939 році. Той самий концепт також відноситься до поступок зроблених Сполученими Штатами та Об'єднаним Королівством по відношенню до СРСР протягом Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, їх позиції під час Варшавського повстання, і деяких інших подій, які виділили регіон у Радянську сферу впливу і створили Східний блок. Історично склалося так, що ці погляди були переплетені з деякими з найбільш значущих геополітичних подій ХХ століття, включаючи виникнення та змогутнення Третього Рейху (Нацистської Німеччини), виникнення Радянського Союзу (СРСР) як домінуючої наддержави із контролем значних частин Європи і різних угод, альянсів та позицій прийнятих під час та після Другої світової війни, і так само у Холодну війну.
- Deklaracja jałtańska w sprawie Polski – deklaracja przywódców tzw. Wielkiej trójki dotycząca losów powojennej Polski mająca miejsce w czasie konferencji w Jałcie. W czasie konferencji w dniach od 4 do 11 lutego 1945 roku przywódcy tzw. wielkiej trójki: Winston Churchill, Franklin Delano Roosevelt i Józef Stalin podjęli decyzję o powojennym losie Polski. Polska miała być państwem niepodległym, silnym i demokratycznym. Ustalono też zasady utworzenia takiego rządu, który uzyska poparcie trzech głównych mocarstw. W jego skład mieli wejść przywódcy z terenu kraju i z zagranicy. Powołana została też międzynarodowa komisja, której zadaniem miało być zreorganizowanie dotychczas działającego rządu tymczasowego. Powołany nowy Tymczasowy Rząd Jedności Narodowej zobowiązany został do przeprowadzenia wolnych wyborów opartych na głosowaniu powszechnym i tajnym, w których uczestniczyć mieli kandydaci ze wszystkich partii demokratycznych. Po powstaniu Tymczasowego Rządu Jedności Narodowej mocarstwa zobowiązały się nawiązać z nim stosunki dyplomatyczne i wymienić ambasadorów.W deklaracji przywódcy mocarstw uznali również że wschodnia granica Polski oparta zostanie na tzw. linii Curzona a na zachodzie i północy otrzyma znaczne przyrosty terytorialne kosztem Niemiec. Określenie Zdrada jałtańska używane było przez środowiska emigracyjne, niepodległościowe, a następnie prawicowe w odniesieniu do ustępstw zachodnich aliantów na rzecz ZSRR kosztem Polski dokonanych bez wiedzy Polaków na konferencji teherańskiej (zmiana granicy wschodniej – linia Curzona), jałtańskiej (radziecka strefa wpływów) i poczdamskiej (kompensacja zmiany granic).Ustalenia konferencji teherańskiej zostały zatajone przed Rządem londyńskim. Sprawa wyszła po konferencji jałtańskiej i od niej wzięła nazwę.Pojęcie jest rozciągane na podobne działania aliantów np. bierność sojuszników w 1939 roku (dziwna wojna) czy oddanie Czechosłowacji w 1938 roku (układ monachijski).
- 西方盟國的背叛（Western betrayal）是认为自1919年凡爾賽和約簽訂以來，經過第二次世界大戰到冷戰期間，西方國家的政策基于实际利益，在政治上出賣中歐與東歐國家、及其他盟国的一种观点。 在第一次世界大戰結束後，許多過去遭受西方列強統治的歐洲小國，紛紛依照當時的民族自決原則宣告獨立，建立共和國政府，並且與西方列強大多簽訂了軍事協防條約；但是在最後依舊被這些實施自由主義阵營的國家拋棄，導致領土遭到敵國的佔領。其中最著名的例子就是第二次世界大戰爆發前夕，英法兩國對納粹德國侵略捷克斯洛伐克的行動，採取了默許或至少不制止的態度；乃至於當德國戰敗後，這些國家面臨遭到蘇聯赤化，美國、英國及法國也沒有採取或僅採取一些有限的手段來阻止蘇聯的擴張行動；最後導致這些國家通通被併入了蘇聯的勢力範圍，並且建立了共產政權。 關於綏靖主義，最大的爭議在於許多歷史學家認為美國總統富蘭克林·羅斯福與英國首相溫斯頓·邱吉爾要為當時坐視蘇聯擴張自己勢力而毫無作為的行為負責。主要原因在於，西方國家的領導人對蘇聯的影響力與意圖判斷錯誤，就如同10多年以前英國與法國錯估了納粹德國的影響力與意圖一樣。 還有另外一種說法指出，當年邱吉爾曾經建議羅斯福，在擊敗納粹德國之後，繼續在歐洲抵抗蘇聯勢力的擴張，將史達林的勢力限制在蘇聯的領土範圍內即可；但是羅斯福無條件相信了史達林的保證而降低了對邱吉爾的支持，而沒有美國援助的英國無法獨自在歐洲大陸抵擋蘇聯，因此最後也就不了了之。
- La traición occidental, también denominada traición de Yalta, fue la política externa aplicada por varios países occidentales entre 1919 y 1968 concerniente a Europa del Este y Central. Estas políticas violaron los pactos y acuerdos de los Aliados llevados a cabo durante el periodo que se extiende desde la firma del Tratado de Versalles y la Segunda Guerra Mundial hasta la Guerra Fría. La percepción de "traición" surge porque los Aliados Occidentales promovían la democracia y el derecho a la autodeterminación mediante la firma de pactos y la formación de alianzas militares antes y durante la Segunda Guerra Mundial, pero más tarde abandonaron aparentemente estos pactos, ya que, por ejemplo, aceptaron que la Alemania nazi se anexase sectores de Checoslovaquia (Acuerdos de Múnich) y abandonaron a sus aliados polacos durante la Invasión de Polonia de 1939 y durante el Alzamiento de Varsovia en 1944. Las potencias occidentales, además, firmaron el acuerdo de Yalta y después de la Segunda Guerra Mundial hicieron nada o muy poco para evitar que estos estados cayeran bajo la influencia y el control del comunismo soviético. Además, cuando estalló la Revolución húngara de 1956, Hungría no recibió apoyo moral ni militar de las potencias occidentales durante el alzamiento, el cual finalmente fue reprimido por las Fuerzas Armadas Soviéticas.En 1968 se repitió el mismo escenario, cuando el ejército del Pacto de Varsovia liderado por la Unión Soviética invadió la República Socialista de Checoslovaquia para reprimir los cambios introducidos durante la Primavera de Praga en el sistema gobernante comunista. Con respecto a la Conferencia de Yalta y sus consecuencias, algunos historiadores discuten el concepto de "traición occidental", bajo el pobre argumento de que el primer ministro británico Winston Churchill y el Presidente de los Estados Unidos Franklin D. Roosevelt no tenían más opción que aceptar las demandas que su aliado, el gobernante soviético Iósif Stalin, pronunció en la Conferencia de Teherán y más tarde en Yalta. Sin embargo, existieron algunos juicios erróneos concernientes al poder de la Unión Soviética sobre las potencias occidentales, de manera muy similar al caso de la Alemania nazi una década antes. Los defensores de Yalta suelen apoyar la idea de que Yalta fue realmente una traición por parte de los países de Europa Central y del Este sin considerar la suerte de Polonia. Las fuerzas polacas habían combatido contra los alemanes durante más tiempo que cualquier otro país desde el principio de la guerra. Pelearon junto a las tropas de los Estados Unidos, Gran Bretaña y la Unión Soviética en la mayoría de las campañas importantes en Europa, incluyendo la Batalla de Berlín. En la etapa final de la guerra, las tropas polacas de todos los frentes europeos, excluyendo el Armia Krajowa, sumaban más de seiscientos mil soldados (entre infantería, tropas armadas, fuerza aérea y marina). Estas cifras convirtieron a las Fuerzas Armadas de Polonia en la cuarta más numerosa, después de la Unión Soviética, los Estados Unidos y Gran Bretaña. El gobierno de Polonia en el exilio fue un aliado oficial de los Estados Unidos y de Gran Bretaña. Pese a todo esto, Roosevelt no evitó la instalación de un gobierno comunista en Polonia. Otros historiadores sugieren que Churchill no urgió a Roosevelt para que continuase con la acción militar en Europa, pero en contra de la Unión Soviética, para evitar que la URSS extendiese su control más allá de sus fronteras. Roosevelt confiaba ciegamente en la seguridad de Stalin y se negó a hacer caso de la aparente sugerencia de Churchill para asegurar la libertad de toda la Europa no soviética. Sin el apoyo de los Estados Unidos, el Reino Unido, cuya fortaleza estaba muy desgastada tras seis años de guerra, fue incapaz de hacer algo en apoyo de las repúblicas de Europa Oriental. Incluso sin el apoyo norteamericano, la ejecución de las acciones en contra de la Unión Soviética habría sido altamente incierta. No obstante se debe recordar el apoyo de Churchil a los soviéticos incluso en desmedro de sus fuerzas armadas en Extremo Oriente, por lo que esta visión es poco plausible.
- 서구의 배신(西歐의 背信, Western betrayal)이란 제2차 세계 대전 발발 이전과 대전 종전 이후 영국과 프랑스가 체코 및 폴란드 민족들의 법적, 외교적, 군사적 권리를 보장해주지 않았다는 관점의 개념이다. 체코와 폴란드뿐만 아니라 다른 중앙유럽 및 동유럽 국가들에게 적용되기도 한다. 서구의 배신의 대표적 사례는 체코슬로바키아 제1공화국에 가해진 뮌헨 협정이 있다. 또한 1939년 폴란드 제2공화국이 나치 독일과 소련의 침공을 받았을 때 서구 강대국들은 이를 방관했다(가짜 전쟁). 제2차 세계대전 이후에도 같은 관점을 적용시키는 경우 영국과 미국이 중앙유럽과 동유럽을 테헤란 회담, 얄타 회담, 포츠담 회담에서 소련에게 팔아넘겼다고 보게 된다.
- Western betrayal is the view that the United Kingdom, France, and sometimes the United States failed to meet their legal, diplomatic, military, and moral obligations with respect to the Czechoslovak and Polish states during the prelude to and aftermath of World War II. It also sometimes refers to the treatment of other Central and Eastern European states at the time. The term refers to several events, including the treatment of Czechoslovakia during the Munich Agreement and the resulting occupation by Germany, as well as the failure of France and the UK to aid Poland when the country was invaded by Germany and the Soviet Union in 1939. The same concept also refers to concessions made by the United States and the United Kingdom to the Soviet Union during the Tehran, Yalta, and Potsdam conferences and to their passive stance during the Warsaw Uprising against Nazi occupation, and post-war events, which allocated the region to the Soviet sphere of influence and created the communist Eastern Bloc. Historically, such views were intertwined with some of the most significant geopolitical events of the 20th century, including the rise and empowerment of Nazi Germany, the rise of the Soviet Union as a dominant superpower with control of large parts of Europe, and various treaties, alliances, and positions taken during and after World War II and continuing on into the Cold War.
- La notion de trahison de l'Ouest se définit, dans une partie de l’historiographie des pays d’Europe centrale et orientale (PECO), de la Grèce, de Chypre et des pays de la Méditerranée orientale, en réaction à l’évolution de la politique étrangère des puissances occidentales.
|
| comment
| - يشير مفهوم الخيانة الغربية إلى الرأي القائل إن المملكة المتحدة وفرنسا لم تفيا بالتزاماتهما القانونية، والدبلوماسية، والعسكرية، والأخلاقية تجاه دولتيّ تشيكوسلوفاكيا وبولندا خلال مقدّمات الحرب العالمية الثانية وعقبها. ويُشير أحيانًا إلى المعاملة التي لاقتها غيرها من الدول الأوروبية الوسطى والشرقية في ذلك الوقت.
- Western betrayal is the view that the United Kingdom, France, and sometimes the United States failed to meet their legal, diplomatic, military, and moral obligations with respect to the Czechoslovak and Polish states during the prelude to and aftermath of World War II. It also sometimes refers to the treatment of other Central and Eastern European states at the time.
- La traición occidental, también denominada traición de Yalta, fue la política externa aplicada por varios países occidentales entre 1919 y 1968 concerniente a Europa del Este y Central. Estas políticas violaron los pactos y acuerdos de los Aliados llevados a cabo durante el periodo que se extiende desde la firma del Tratado de Versalles y la Segunda Guerra Mundial hasta la Guerra Fría.
- 서구의 배신(西歐의 背信, Western betrayal)이란 제2차 세계 대전 발발 이전과 대전 종전 이후 영국과 프랑스가 체코 및 폴란드 민족들의 법적, 외교적, 군사적 권리를 보장해주지 않았다는 관점의 개념이다. 체코와 폴란드뿐만 아니라 다른 중앙유럽 및 동유럽 국가들에게 적용되기도 한다. 서구의 배신의 대표적 사례는 체코슬로바키아 제1공화국에 가해진 뮌헨 협정이 있다. 또한 1939년 폴란드 제2공화국이 나치 독일과 소련의 침공을 받았을 때 서구 강대국들은 이를 방관했다(가짜 전쟁). 제2차 세계대전 이후에도 같은 관점을 적용시키는 경우 영국과 미국이 중앙유럽과 동유럽을 테헤란 회담, 얄타 회담, 포츠담 회담에서 소련에게 팔아넘겼다고 보게 된다.
- Концепт За́хідна зра́да відноситься до погляду, що Об'єднане Королівство і Франція не змогли виконати свої правові, дипломатичні, військові та моральні зобов'язання по відношенню до Чеської та Польської націй Центральної Європи під час прелюдії, до та після Другої світової війни.
- Deklaracja jałtańska w sprawie Polski – deklaracja przywódców tzw. Wielkiej trójki dotycząca losów powojennej Polski mająca miejsce w czasie konferencji w Jałcie. W czasie konferencji w dniach od 4 do 11 lutego 1945 roku przywódcy tzw. wielkiej trójki: Winston Churchill, Franklin Delano Roosevelt i Józef Stalin podjęli decyzję o powojennym losie Polski. Polska miała być państwem niepodległym, silnym i demokratycznym. Ustalono też zasady utworzenia takiego rządu, który uzyska poparcie trzech głównych mocarstw. W jego skład mieli wejść przywódcy z terenu kraju i z zagranicy. Powołana została też międzynarodowa komisja, której zadaniem miało być zreorganizowanie dotychczas działającego rządu tymczasowego. Powołany nowy Tymczasowy Rząd Jedności Narodowej zobowiązany został do przeprowadzenia w
- La notion de trahison de l'Ouest se définit, dans une partie de l’historiographie des pays d’Europe centrale et orientale (PECO), de la Grèce, de Chypre et des pays de la Méditerranée orientale, en réaction à l’évolution de la politique étrangère des puissances occidentales.
- 西方盟國的背叛（Western betrayal）是认为自1919年凡爾賽和約簽訂以來，經過第二次世界大戰到冷戰期間，西方國家的政策基于实际利益，在政治上出賣中歐與東歐國家、及其他盟国的一种观点。 在第一次世界大戰結束後，許多過去遭受西方列強統治的歐洲小國，紛紛依照當時的民族自決原則宣告獨立，建立共和國政府，並且與西方列強大多簽訂了軍事協防條約；但是在最後依舊被這些實施自由主義阵營的國家拋棄，導致領土遭到敵國的佔領。其中最著名的例子就是第二次世界大戰爆發前夕，英法兩國對納粹德國侵略捷克斯洛伐克的行動，採取了默許或至少不制止的態度；乃至於當德國戰敗後，這些國家面臨遭到蘇聯赤化，美國、英國及法國也沒有採取或僅採取一些有限的手段來阻止蘇聯的擴張行動；最後導致這些國家通通被併入了蘇聯的勢力範圍，並且建立了共產政權。 關於綏靖主義，最大的爭議在於許多歷史學家認為美國總統富蘭克林·羅斯福與英國首相溫斯頓·邱吉爾要為當時坐視蘇聯擴張自己勢力而毫無作為的行為負責。主要原因在於，西方國家的領導人對蘇聯的影響力與意圖判斷錯誤，就如同10多年以前英國與法國錯估了納粹德國的影響力與意圖一樣。
- «Западное предательство» (англ. Western betrayal, польск. Zachodnia zdrada, словацк. Západná zrada или «предательство Запада», чеш. zrada Západu, польск. zdrada Zachodu) — термин с негативной оценочной коннотацией, описывающий политику ряда западных стран в отношении Польши и других стран Восточной Европы накануне, во время и в первые годы после окончания Второй мировой войны.
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
